На сьогодні війна в Сирії вже вийшла за рамки цього регіону, про що свідчать потоки біженців в близькосхідні та європейські країни, поширення угруповань ІД, а також пряме втручання Росії у воєнне протистояння між декількома сторонами цього конфлікту. У свою чергу, не можна сказати, що Україна позбавилася інтервенції від «недружнього сусіда». Про те, хто і що є головною метою Кремля в Сирії розповів сходознавець Сергій Данилов.
1 жовтня російська авіація завдала другий удар по об’єктах на території Сирії. Міноборони РФ стверджує, що удари завдаються по силам «Ісламської держави». Численні сирійські джерела повідомляють про удари по районах, де немає представників терористичної організації.
Що показує РФ цими авіаударами?
− Це демонстрація російської присутності в регіоні, де Кремль хоче бути головним гравцем. Авіація − єдиний інструмент для того, щоб зробити якісь серйозні дії в Сирії.
Москва може ефективно вести дві війни одночасно, нехай і не дуже інтенсивні, − в Україні та Сирії?
− Наскільки я розумію і як пишуть військові аналітики, успішність російських авіаударів повністю залежить від здатності урядових військ Сирії до наступу. Як вважають військові, налагодити взаємодію сухопутних підрозділів сирійської армії і російської авіації − не просте завдання. Ймовірно, до кожного підрозділу треба прикріпити російського офіцера зв’язку. Мені здається, що РФ буде складно воювати.
Чому росіяни базуються в Латакії?
− Ще з часів СРСР у Росії залишився пункт обслуговування кораблів у місті Тартус. Нещодавно росіяни почали будувати прототип військової бази в міжнародному аеропорту поблизу міста Латакія. Регіон від середземноморського берега Сирії до ліванських гір − місце компактного проживання алавітської меншини, звідки родом Башар Асад. Це корінний регіон алавітів, що підтримують президента Сирії. Алавіти − 10% населення Сирії. Відповідно, Москва будує прототип бази у лояльному регіоні.
Хто залучений в коаліцію разом з Путіним та Асадом?
− Це шиїтсько-російська коаліція. Війна в Сирії − один з елементів великого конфлікту на Близькому Сході − релігійна шиїтсько-сунітська війна. Шиїтська коаліція виглядає так: шиїтський Іран, шиїтські сили в Лівані, Іраку та Сирії. До них примикає РФ.
Як відреагують сунітські країни на дії Москви?
− Негативно. Режим Асада приречений, незалежно від втручання Кремля. Сирія як держава розвалено. Шансів на збереження єдності небагато. Втручання РФ у війну затягне конфлікт і посилить шиїтсько-сунітське напруження. Москва підвищує ставки, але це може призвести до непередбачуваних наслідків.
Існує ще й коаліція на чолі з США, яка виступає і проти Асада, і проти «Ісламської держави». Як вони будуть координувати свої дії?
− Напруження між двома коаліціями зростатиме. Вже зрозуміло, що РФ обманює Захід: починає війну під гаслами боротьби з «Ісламським державою», але б’є по антасадівській коаліції в Сирії. Росіяни завдають ударів по районах, де «Ісламської держави» не було або вона була вибита іншими угрупованнями. По суті, на шиїтсько-сунітське протистояння накладається протистояння Заходу і Росії. Сирія і Україна − театри однієї війни.
Як це вплине на ситуацію з біженцями в Європі?
− Російські бомбардування тільки збільшать потік біженців до Європи. Тому що російська участь у сирійській кризі − не рішення, а частина проблеми.
Схоже, Росія створює бінарну ситуацію, щоб залишилися тільки ісламісти та Асад. Отже, Захід не може ні на кого спертися. Пєсков навіть заяву зробив, що Москва «сумнівається в існуванні «Вільної сирійської армії».
− Серед аналітиків є консенсус, що на початку створення ІДІЛ Асад нічого не робив проти них. Його мета − дискредитувати ворога. Він повинен бути меншим злом, ніж його вороги. Але потім джин вибрався з пляшки і зайшов занадто далеко.
З втручанням РФ ситуація може ще раз змінитися. Між першою і другою війною проти Чечні Москва намагалася прибрати помірних людей, а вивести на перший план в Грозному абсолютно відморожених джихадистів. Кремль свого домігся, чеченський опір в якийсь момент стали представляти тільки джихадисти. Воювати проти такого ворога політично дуже просто. Цей трюк можуть провернути і в Сирії, але тут буде важче.
Багато експертів говорять про те, що Сирію треба розділити. Яким може бути майбутнє цієї країни?
− Це питання складне, тому що стосується не тільки Сирії, а й усього світоустрою. Розпад знакової для арабського світу країни буде сприйматися як поганий прецедент для інших. Біля Сирії Ірак, який вже розділений на три сектори: курди, суніти і шиїти. Подібна фрагментація може піти далі. З цієї точки зору, поділ країни не оптимальний варіант.
З іншого боку, наші уявлення про оптимальний і реальність часто входять у суперечність. На жаль, війна вже позначалася на становищі і чисельності меншин Сирії: арабів-християн, ассирійців, ісмаїлітів, єзидів. Думаю, що в новій Сирії буде автономізація алавітів і курдів. На папері забезпечать права інших міноритарних груп. Але як це буде функціонувати після війни?
Можлива ліванізація (політичне розмежування за релігійною ознакою. − Фокус) Сирії. Багато залежить від того, хто буде переможцем і яке буде співвідношення сил на великому фронті шиїтсько-суннітського протистояння.
Джерело: Фокус
