В багатомільйонному вируючому Сеулі привертають увагу старовинні буддійські монастирі, а також безліч хрестів, встановлених на дахах схожих на кубики дво-триповерхових будинків. Все це говорить про те, що в далекій східноазіатській країні Кореї традиційно домінував Буддизм, а в останні століття активно розвивається Християнство. І раптом помічаєш, що над кварталами, що прилягають до вулиці Ітевон (щось подібне до сеульського старого Арбата), звелися два мінарети мечеті. Мусульмани - тут, на самому краю євразійської ойкумени.
Першу зустріч Кореї і цивілізації Ісламу варто, мабуть, віднести до IX століття, коли в праці арабського географа ібн-Хурдабі «Трактат про шляхи та царства» з'явилася згадка про державу аль-Сіла, десь на сході від Китаю, названу так на честь правлячої тоді династії Сілла, або Шілла. Надалі в середні віки контакти з мусульманами проходили переважно через купців-мусульман з Китаю та Маньчжурії, що приїжджали до Кореї і вели тут торгівлю. На відміну від середньовічного Китаю, де особливо за часів династії Тан (VI-IX ст.) існував релігійний плюралізм і проживало багато мусульман, у тому числі й етнічних китайців, Корея у духовних питаннях була дуже закритою країною і залишалася такою аж до кінця XIX століття. Але навіть у цей час дослідники знаходять сліди хай і нерегулярних контактів з мусульманською культурою. Зокрема, встановлено, що корейці були знайомі з системою мусульманського календаря, що дозволяє обчислювати дати фаз місяця і сонячні затемнення, а також з пісенькою про «турецьку булочну», що звучала у виставі народного театру XIV-XV ст. (слово «турок», «турецький» для корейської мови було синонімом поняття «мусульманський»).
Саме з цього часу бере початок розповсюдження Ісламу серед самих корейців. Першими навернулися корейці, які працювали в Маньчжурії у 80-х роках позаминулого століття. Їх були одиниці і, повернувшись до Кореї, вони дуже швидко втратили молитовну практику. 
Наступна сторінка історії Ісламу в Кореї була відкрита в 1950 році, коли до Зувеіра, імама турецького корпусу в складі військ ООН, що знаходився у країні в ході бойових дій під час корейської війни 1950-1953 рр.., прийшов один чоловік, який назвав себе хаджі Кім Гюн Джим, і розповів, що на півдні Кореї проживає чимало людей, які пам'ятають про те, що вони мусульмани, але не мають жодних релігійних знань і практики. За допомогою імама Зувеіра були організовані перші джума-намази для корейців. У початковий період існувало багато труднощів, пов'язаних насамперед із відсутністю адекватних перекладів відповідних мусульманських текстів.
15 вересня 1955 року в сеулській загальноосвітній школі відбулися перші збори мусульманської громади. Був обраний перший імам Юн Ен Ду, який взяв собі ім'я Мухаммад. Незабаром сеульські мусульмани почали збиратися в так званій «наметовій мечеті» в одному з центральних районів міста.
Проповіді в ній читали Юн Ен Ду та імам Зувеір. До липня 1957 року кількість мусульман досягла 208 осіб і продовжувала зростати. У ті роки активну допомогу корейським мусульманам надавали Малайзія і Пакистан. На навчання в ці країни направлялося багато корейських мусульман, в тому числі і дівчата. 
Мусульманська громада в Кореї за другу половину минулого століття пережила активне зростання. За наявними даними, сьогодні в країні близько 40 тисяч мусульман-корейців, 10 тисяч з яких є практикуючими регулярно. У Кореї проживає також близько 70 тисяч мусульман-вихідців з інших країн.
Цьому зростанню сприяли дві обставини. По-перше, місіонерська активність самих корейських мусульман. Треба зауважити, що корейці, які сповідують найрізноманітніші релігії, відрізняються наполегливістю та активністю у веденні місії. Ще в 1968 році Федерація мусульман Кореї затвердила наступні принципи ведення призову: щомісяця кожен мусульманин зобов'язаний привести з собою трьох чоловік на намаз, мусульманин повинен активно відвідувати будинки своїх друзів-немусульман і остаточно навернути їх до віри, передруковувати і поширювати серед мусульман фрагменти з священного Корану, хадисів, а також новини з країн ісламського світу, перекладати і поширювати книгу ісламського вченого Бавані «Іслам - незрозуміла релігія», щонеділі брати участь у дискусіях з ісламськими вченими в мечеті і вивчати арабську мову, а також поширювати інформацію про Іслам в ЗМІ . Крім того, у 70-ті роки Південна Корея ще не була відомим нам сьогодні індустріальним азіатським «тигром», основна маса корейців жила бідно, і багато хто з них відправлявся на заробітки в Саудівську Аравію, Катар, ОАЕ, що бурхливо росли на нафтових дріжджах і де активно працювали південнокорейські будівельні компанії. І дуже велика кількість корейців ставала в цих країнах мусульманами.
Тільки в 1980 році перша група корейських мусульман здійснила хадж, хоча є свідчення того, що в хаджі 1959 року брало участь два вихідці з Кореї. 
Яке місце і роль ісламу в сучасному корейському суспільстві? Потрібно зауважити, що Іслам вважається в Кореї «новою нетрадиційною і значною мірою іноземною релігією», попри те, що він старший багатьох толків протестантизму, що вважаються вже традиційними. У країні існують дуже сильні етнокультурні бар'єри для поширення Ісламу. Корейське суспільство дуже однорідне в сенсі традицій, які в усьому своєму розмаїтті продовжують жити в ньому і в нашу технотронну еру. Спостерігачі відзначають, що сьогодні, на відміну від 60-80-х рр.. минулого століття, більшість тих, хто молиться в корейських мечетях - іноземці, а не корейці. Справа в тому, що корейцям-мусульманам, абсолютна більшість яких новонавернені, дуже важко проводити повноцінну практику своєї релігії у своєму оточенні. Наприклад, корейська корпоративна культура, побудована на жорсткій регламентації всіх дій та конфуціанському дусі безумовного підпорядкування старшим за положенням, абсолютно не залишає місця для регулярних п'ятикратних намазів і відвідування мечеті в п'ятницю. Також досить складно мусульманину ігнорувати численні корпоративні вечірки зі стравами зі свинини та алкоголем (втім, останній не така вже й велика проблема - сьогодні багато босів компаній, які сповідують Християнство, також відмовляються від споживання міцних напоїв). Головне ж, на що слід звернути увагу, це те, що в корейців, які належать до найрізноманітніших сповідань, здавна існує одна спільна і незаперечна традиція - поклоніння духам померлих предків. Така практика, безумовно, суперечить самим основам ісламської віри, однак відмова від неї може означати для корейця-мусульманина розрив усіх сімейних і громадських зв'язків.
Але, незважаючи на це, Іслам залишається і буде залишатися частиною культури цієї цікавої країни.
Довідка. Перша мечеть в країні була збудована в Сеулі в 1976 році, хоча ще в 1962 році уряд Малайзії виділив 33 000 доларів на будівництво мечеті, однак тоді ці гроші «з'їла» інфляція. Сьогодні, крім Сеулу, мусульманські місця поклоніння існують також в містах Пусан, Тегу, Кванджу.
Ісмаїл Валерій ЄМЕЛЬЯНОВ
За матеріалами IslamRF
