В одному з найстаровинніших міст України, яке називають «перлиною Рівненщини», Острозі 10 липня розпочала свою роботу V Міжнародна молодіжна літня школа ісламознавства. Її організаторами виступили Український центр ісламознавчих досліджень, Всеукраїнська асоціація громадських організацій «Альраід» та Національний університет «Острозька академія».
Цьогоріч тему школи визначено як «Іслам у Європі, Україні та на Близькому Сході: історія та сучасність». Перед учасниками впродовж п’яти днів у насиченій програмі з лекціями та доповідями виступатимуть знані науковці: релігієзнавці, історики, соціологи, сходознавці; своєю чергою слухачі підготували реферати та виступи, пов’язані з тематикою школи. Формат передбачає дискусії, обмін думками, обговорення, «круглі столи» тощо.
На урочистому відкритті школи учасників привітав проректор «Острозької академії» Петро Кралюк та муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов, який, зокрема, пояснив, чому цього разу цей науковий захід проводиться саме в Острозі — бо саме тут впродовж кількох століть існувала чи не найбільша мусульманська спільнота (не рахуючи Криму), що, на жаль, залишається невідомим широкому загалу наших співгромадян.
У перший день роботи слухачі школи мали змогу поповнити свої пізнання з такої теми, як «Трансформація уявлень про Іслам і мусульман в ранньомодерній українській книжності» — саме з такою лекцією виступив проректор «Острозької академі» Петро Кралюк; а про сучасні інтерпретації Корану в європейському ісламському середовищі розповів науковець Михайло Якубович.
Доповідь відомого вченого В’ячеслава Шведа «Деякі аспекти сучасного стану формування нового арабського порядку і консолідації арабського світу» розкрила причини виникнення конфліктів на Близькому Сході, спрогнозувала розвиток подальших подій та відзначила позитивні тенденції, зокрема консолідацію країн ісламського світу (відзначалась робота Ради співробітництва арабських держав Перської затоки) в подоланні негативних явищ. Серед запитань, які ставили слухачі школи вченому, були й такі — як Саудівська Аравія сприйняла «арабську весну», як Королівство свого часу зреагувало на скинення Хосні Мубарака і яким чином сауди спромоглися повернути Єгипет у сферу своїх інтересів.
— Правлячі кола Саудівської Аравії негативно поставились до подій «арабської весни», але й дуже швидко зреагували на її виникнення, запропонувавши альтернативу «революції знизу», впровадивши настількі дієві й результативні реформи, що дали позитивні зміни — при цьому не пошкодували ані зусиль, ані коштів для нової стратегії розвитку Королівства, — відповів на запитання В’ячеслав Швед і зауважив, що Україні — а саме її керманичам — можна брати приклад з керівництва Саудівської Аравії.
Також під час обговорення доповіді В. Шведа лунали думки щодо припустимості залучення лідерів арабського світу для дипломатичного тиску на країну, що застосовує агресію стосовно України, з’ясовувалася повнота використання потенціалу взаємодії дипломатів нашої країни з представниками країн ісламського світу тощо.
Про особливості розвитку політичного Ісламу в сучасних умовах доповідала доцент кафедри мов та цивілізацій Близького та Середнього Сходу Київського національного лінгвістичного університету Наталія Пророченко.
Серед виступів слухачів особливо привернула увагу доповідь Тетяни Євлоєвої про участь та залученість мусульман України до подій в сучасній історії, зокрема захист незалежності, неподільності та єдності нашої країни у складі Збройних Сил, Нацгвардії та інших структур в зоні АТО, допомога мусульман-волонтерів військовим шпиталям, тимчасово переміщеним особам (як мусульманам, так і послідовникам інших релігій), акції з донорства тощо. Науковець (Острозька академія) Ігор Дмитрук не залишив байдужою аудиторію, торкнувшись теми «Становище етно-конфесійних меншин на окупованих терористичним угрупуванням ІДІЛ територіях Сирії та Іраку». Щиро жалкували присутні, що під час виступу провідного соціолога Інституту соціології НАН України Ольги Максименко з досить незвичною назвою: «Іслам — моя духовна пожива» було вичерпано регламент: вчена розповідала про причини, які спонукають громадян з країн немусульманської більшості навертатися в Іслам.
Також у перший день було презентовано книгу авторства Петра Кралюка та Михайла Якубовича «Інтелектуальні традиції українсько-тюркського пограниччя XVI–XVIII ст.», а під час неформального спілкування Петро Кралюк представив ще одну свою працю — літературознавчо-історичне дослідження «Таємний агент Микола Гоголь», подарувавши примірники слухачам зі своїм дарчим написом.
Другий день роботи школи розпочався з доповіді муфтія ДУМУ «Умма» Саіда Ісмагілова, що проаналізував деякі аспекти розвитку мусульманської умми України за останні роки; лекція Олега Яроша «Суфійські спільноти у Західній Європі: специфіка і роль в поширенні Ісламу» продовжила роботу.
Докладніше про зміст виступів кожного з учасників — в наших подальших публікаціях.
