Для розуміння ролі жінки в Ісламі, потрібно бути обізнаним із місцем жінок в доісламському періоді, мати на увазі культуру відповідних країн, і, нарешті, порівнювати стан жінок в мусульманському світі зі становищем жінок в західних культурах.
Із занепадом Київської держави, традиція почитання Божої Матері на українських землях не припиняється. Володар Галицько-Волинської Держави Данило Галицький збудував у місті Холмі прекрасну церкву Успіння Пресвятої Богородиці, яка своєю красою перевершила всі збудовані на той час церкви. Культ Богородиці, вкрив села і міста Данилової держави густою мережею Богородичних храмів на її пошану. З новою силою почитання Божої Матері, на українських землях, спалахує вже в кінці ХVІ – першій половині ХVІІ ст. На цей період припадає спалах культурно-національного пробудження українського народу, який призвів до усвідомлення суспільством власних історичних традицій, що виражалось через культ пам\'яті.
У 1659 році запорожці збудували на новій Чортомлицькій Січі церкву на честь Покрови Богородиці [38; 81]. Шанування Богородиці найбільше відповідало вимогам життя козаків на пограниччі. В козацьку добу Богородиця втрачає абстрактний образ набуваючи рис земної української жінки [38; 199]. У визнанні Запорожжям Божої Матері, як покровительки козацтва, простежується, на наш погляд, бажання української степової людності відродити традиційні форми слов\'янського життєустрою. Козацтво, не лише продовжило духовні традиції Київської Русі, але й трансформувало їх в ідеологію оборонництва і заступництва. Покровительство Богородиці цілком узгоджувалось з визвольними рухами українського народу.
Наведені факти дають підстави вважати, що образ Богородиці в свідомості українського народу відігравав роль своєрідного духовного стержня, навколо якого виростала значна кількість релігійних, духовних та ідеологічних зв\'язків пов\'язаних з присутністю жіночого чинника. Насичення ментальності народу ідеями та поглядами, що сформувалися під впливом дохристиянської релігійної традиції вшанування жінки та християнського культу Богоматері, сприяло виробленню на українських землях своєрідної традиції ставлення до жінки та жінки-матері.
На основі цієї традиції та під впливом цілого комплексу різнорідних взаємопов’язаних елементів, відбулося, на наш погляд, становлення \"світського\" ідеалу української жінки. Багато сучасних науковців вважають, що історія людства – це історія, описана і досліджена переважно з погляду чоловіка. “Жіноче” осмислення історії, тобто, “жіноча” історія, під якою слід розуміти як місце жінки в історичному процесі, так і дослідження процесів жінками почалося лише у ХХ ст.. Однак ще за часів Київської Русі ми знаходимо приклади високого соціального статусу жінок. Деякі дочки і дружини руських князів виявляли значне зацікавлення до медицини, астрономії, історії. Збереглася робота внучки Володимира Мономаха Добротеї (Зої) – “Мазі” – перший в Европі підручник з медицини, що його написала жінка. І незважаючи на ці приклади і осі для багатьох актуальним залишається підхід, який можна охарактеризувати словами С. Моема: “Світ – це дім чоловіка, а дім – це світ жінки…”
3. Висновки
На початку XXI століття сформувався новий міждисциплінарний напрям, що отримав назву «наука про діалог». Діалог між різними культурами є нормальною реакцією на сучасний плюралізм речей. Головним є все ж розуміння потрібності того чи іншого діалогу, його теми, проблеми діалогу та його перспективи. У даній роботі ми намагалися провести діалог між мусульманською та українською культурами. Найголовнішим висновком цієї роботи, є усвідомлення багатства обох культур та глибини їхнього світосприйняття, адже, як писав Ж. Габюс, «перед нами можуть відкритися нові можливості, а саме – нове прочитання наших традицій у світлі традицій іншого».
Можемо зробити такі висновки: для розуміння ролі жінки в Ісламі, потрібно бути обізнаним із місцем жінок в доісламському періоді, мати на увазі культуру відповідних країн, і, нарешті, порівнювати стан жінок в мусульманському світі зі становищем жінок в західних культурах. Так, наприклад, ще до 19 століття жінку в Європі вважали істотою. “Вчені” та “філософи” сперечалися з цього приводу. Зокрема, обговорювали питання, чи є в жінки душу, чи ні. У роботі ми проаналізували, як Іслам встановив певні відмінності в деяких правах і обов\'язках між чоловіком і жінкою відповідно до особливостей організму чоловіка і жінки, а також покладеної на них ролі в суспільстві. У світі існує поширена хиба, мовляв, в Ісламі жінка перебуває у приниженому становищі. Сподіваємося, нам вдалося здійснити деструкцію цього хибного положення. Насправді Коран надає надзвичайно шанобливе місце жінки в суспільстві. Згідно із законами Ісламу, жінки здобули право продавати майно, голосувати і брати участь у політичних справах. Друга частина є спробою висвітлити особливості української та ісламської жінок в історичній типологізації, розкриваючи спільне та відмінне.
Сучасна полеміка про місце жінки у суспільстві повинна відбуватися з позицій гуманізму, лібералізму, загальнолюдських цінностей. “...Справді, найбільш піднесений з вас перед Аллахом (не за родом чи расою), а той, хто має найбільші доброчесності. Воістину, Аллах - Знаючий, Досвідчений” (Коран, 49:13). А.Т. Хурі та Н. Дєніела робили короткі екскурси в історію взаємовідносин ісламу та християнства на Сході та Заході, що свідчить про давній інтерес до цієї проблематики. У цьому випадку було б доречно говорити про українську мультикультурність, і зв\'язок із арабським світом не міг не позначитися на розвитку тих чи інших наших уявлень. Саме це і зумовило інтерес до обраної теми. Жінка є тим свічадом, яке освітлює шлях та дає життя у будь-якій культурі. Результатом глибокого вивчення та адекватного сприйняття є простягнута рука та відкрите серце до діалогу, адже поняття філософії серця зберігає однакове понятійне значення в обох культурах, як християнській, так і мусульманській.
4. Література
1. Аничков Е. Язычество и древняя Русь. - СПб., 1914. - С. 230-239;
2. Белецкий П. Украинская портретная живопись XVII-XVIII вв. - Ленинград, 1981.- С. 79-81
3. Біднов В. Заведення християнства // Українська культура. - К., 1993. - С. 196-201.
4. Владимирский-Буданов М.Ф. Черты семейного права в Западной России в половине ХVІ в. // Чтения в обществе Нестора - Летописца VІ. - К., 1890.;
5. Гизель Иннокентий Мир с богом человеку.- Київ., 1669, - С. 390.
6. Грицак П. Галицько-Волинська держава. - Нью-Йорк., 1958; Греков Б. Борьба Руси за создание своего государства. - М.-Л., 1945;
7. Гуревич А.Я. Проблемы генезиса феодализма в Западной Европе. - М., 1970. - С. 24.
8. Давид Р. Основные правовые системы современности М., 1988;
9. Ислам. Проблемы идеологии, права, политики и экономики. Под ред. Кима Г. Ф. Москва. Наука, 1995.
10. Ислам. Религия, общество, государство. Под ред. Грязневича П. А., Прозорова С. М. Москва. Наука, 1984;
11. История государства и права зарубежных стран. Под ред. Жидкова О. П., ч. 1, М., 1996. – С. 420–422.
12. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування Українського народу. -Вініпег, 1965. - С. 313.
13. Кашуба М.В. Давньоруські традиції трактування образу жінки та їх продовження на Україні // Київська Русь: Культура і традиції - К.1982. - С. 84-88.
14. Кашуба М.В. Давньоруські Традиції трактування образу жінки та їх продовження на Україні // Київська Русь: культура, традиції. - К., 1982. - С. 84.
15. Костомаров М. Две русские народности // Исторические монографии и сочинения. Кн.1., Т.1. - СПб., 1903;
16. Костомаров М. Слов\'янська міфологія // Смысл мифологии у слявян, - К., 1994. - С. 200-220;
17. Лабур О.В. Жіночий фактор в системі суспільних відносин в Україні (ХVІ - ХVІІІ ст.) Автореф. дис. канд. іст. наук. - Одеса, 1999. - 16 с.
18. Лазутка С., Валиконите И. Имущественное положение женщины привилеги-рованного сословия по Первому Литовскому статуту //. Т. ХVІ. - Вильнюс, 1976. - С.74-102.
19. Левицкий О. О семейных отношениях в Юго-Западной Руси в ХVІ- ХVІІ вв. // Русская старина. - Т. XXIX. - Ноябрь, 1880;
20. Луценко. О. \"Жіноче начало\" в українській ментальності // Жіночі студії в Україні: Жінка в історії та сьогодні: Одеса., 1999. - С. 12.
21. Микитюк Б. Християнські і позахристиянські елементи в українських народних звичаях // Релігія в житті українського народу. - Мюнхен-Рим-Париж, 1966. - С. 105.
22. Мірчук. І. Світогляд українського народу: Спроба характеристики // Генеза: Філософія. Історія. Політологія. - К., 1994, - С. 87-95.
23. Мыцик Ю.А. Украинские летописи XVII в. -Днепропетровск., 1978.
24. Новиков Н.В. Образы восточнославянской волшебной сказки -Л., 1974. - С. 191.
25. Плохій. С. Покрова Богородиця в Україні //Пам\'ятки України 1991, № 5-С.32.
26. Повесть Временных Лет / Под ред. В.П. Андриановой-Перетц /. - Ч. 1. - М; Л., 1950. - С.19.
27. Погожева А. Антропоморфная пластика Триполья. - Новосибирск, 1983.
28. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. - М., 1981. - С.21.
29. Сюкияйнен Л. Р. Мусульманское право. Вопросы теории и практики М., 1986. – С. 7.
30. Українська культура ХІІІ - першої половини XVII ст. //Історія української культури в V томах. Під заг. ред. Я.Д. Ісаєвича., Т.2. - К.2001. - С. 137.
31. Франко. І. Жіноча неволя в руських піснях народних // Франко. І. - Т.6. - К, 1955.
32. Хорни К. Недоверия между полами // Женская психология. - СПб., 1992. - С. 83.
33. Цимбалістий. Б. Родина: душа народу // Українська душа. -К., 1992. – С. 66-96.
34. Чубатий М. Історія Християнства на Русі - Україні, - Рим-Нью-Йорк, 1965. – Т.1. - С. 81.
35. Чубинский. П. Очерк народных юридических обычаев и понятий в Малороссии. – СПб., 1896.
36. Шашков С.С. Очерк истории русской женщины. - СПб., 1872.
37. Щурат. В. Маріинський культ на українських землях давньої польської держави. – Львів, 1910.
38. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. – Львів. 1990. – Т.1. – С. 199.
39. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до сер. XII ст. – К., 1993. – С. 81
Інтернет-джерела:
1 www.afield.org.ua/ist/w-quran.html,
4 www.geocities.com/ibscape/borba1.html,
5 www.islam.ru,
8 www.kcn.ru/tat_ru/religion/islam/ulum_ad_din.html,
Автори:
Дроздовський Дмитро Ігорович, студент Національного університету “Києво-Могилянська академія”,
факультет гуманітарних наук, спеціальність “Філологія”;
Матвієнко Світлана Володимирівна, студентка Національного університету “Києво-Могилянська академія”, факультет гуманітарних наук, спеціальність “Філософія”.
