Мечеть в Ескі-Сараї: до питання про датування

Мечеть в Ескі-Сараї: до питання про датування
Мечеть в Карагозі
Мечеть в Ескі-Сараї: до питання про датування
Мечеть в поселенні Колеч
Мечеть в Ескі-Сараї: до питання про датування
Мечеть в Ескі-Сараї
Мечеть в Ескі-Сараї: до питання про датування
Міхраб мечеті в Ескі-Сараї
Мечеть в Ескі-Сараї: до питання про датування
Мечеть в Ескі-Сараї: до питання про датування
Мечеть в Ескі-Сараї: до питання про датування
Мечеть в Ескі-Сараї: до питання про датування
22.03.2017
Оцініть статтю: 
(351 оцінка)
Олександр Степа...
Зображення користувача Олександр Степанченко.

За 14 кілометрів від сучасного Сімферополя (Ак-Месджід) знаходяться руїни середньовічного населеного пункту Ескі-Сарай перекладі з кримськотатарської «Старий палац»). Більшість будівель древнього поселення нині в руїнах, але одна споруда збереглася досить добре  це стародавня мечеть Ескі-Сарай.

Існують різні гіпотези про час її спорудження. Довго вважалося, що будівля була побудована в XIV ст., в період, коли Крим входив до складу Золотоординської держави. Перші письмові джерела про мечеть датуються кінцем XVIII  початком XIX ст.

Німецький вчений і мандрівник П. Паласс, який відвідав Крим в 90-х роках XVIII ст. писав: «Ескі-Сарай з розміщеною в ній старою фортецею, що складається з неправильної чотирикутної стіни, побудованої під горою з чотирма вежами, все на вапняному розчині; можливо, вона є роботою генуезців. У цьому селі, красиво розташованому, є велика мечеть».

Дещо пізніше російський літератор П. Сумароков, автор книги «Дозвілля кримського судді або другу подорож в Тавриду», який побував в тих краях, також згадав у своїй роботі мечеть в Ескі-Сараї: «До сьогодні видно кам’яні стіни невеликої фортецю та опустіла мечеть».

На думку кримського історика О. Гайворонського, за фортецю довгий час мандрівники та історики вважали руїни стародавнього караван-сараю, який мав прямокутну форму і чотири невеликі вежі у кутах.

Мечеть є великою спорудою кубічної форми, висотою близько 10 метрів з товщиною стін не менше 1 метра. З південного боку до мечеті примикала ще одна невелика споруда, яка є малою мечеттю. Збереглися два міхраби, один в малій, а інший у великій мечеті. Існує версія, що мала мечеть призначалася для молитов калги-султана, що є малоймовірним, враховуючи той факт, що резиденція калги була у Салгірці (район Ак-Месджіду), на відстані більше 10 кілометрів.

Повертаючись до теми про час спорудження мечеті в Ескі-Сараї, хочеться звернути увагу на те, що дотепер збереглося дуже мало мусульманських культових споруд, що належать до епохи Золотої Орди. А ті, що збереглися, або в руїнах, або серйозно перебудовані. До того ж, жодна зі збережених до наших днів золотоординських мечетей не має нічого спільного з ескісарайською.

Найближчі за архітектурними формами до мечеті в Ескі-Сараї були молитовні будинки в селищі Колеч (Кьоледж у Е. Челебі) і мечеть в Карагозі. Але, на жаль, в 50-і роки ХХ ст. ці споруди були повністю зруйновані. Обидві вони датуються XVIIXVIII ст. Характерно, що османський мандрівник Е. Челебі, який неодноразово відвідував Крим, жодного разу не згадує таку велику споруду, як мечеть в Ескі-Сараї.

Протягом всього періоду існування Кримського ханства Ескі-Cарай був невеликим населеним пунктом і лише на межі XVIIXVIII ст. його значення почало зростати. Саме цим і можна пояснити факт будівництва такої великої мечеті.

Звідси напрошується лише один висновок  будівля, швидше за все, була зведена у другій половині XVII ст. (після 1666 року, часу останнього відвідування Криму Челебі), можливо, на місці невеликої мечеті, що існувала раніше. Більш точно можна буде сказати лише після серйозних археологічних розкопок і детального вивчення всіх ескісарайських пам’яток, зокрема руїн передбачуваного караван-сараю.

Нинішній стан мечеті викликає серйозні побоювання. До її руйнування доклали свою руку місцеві жителі ще в кінці XIX ст., використовуючи будівлю як каменоломні для господарських потреб.

Мандрівник В. Кузьменко на початку ХХ ст. писав: «Залишки мечеті в Ескі-Сараї не носять на собі жодних слідів уваги до них наших сучасників, а, навпаки, всюди помічаються сліди явного нехтування. Навколо руїн паркан з абияк складених насухо каменів, але споруджений він аж ніяк не для огорожі мечеті, а для захисту городу. Зверху, на стінах і куполі, виросли кущі і навіть цілі дерева, коріння яких, проникаючи в шви між каменями, поступово руйнують кладку. Від колись стрункого, високого і красивого мінарету залишилося тільки основа».

У 2015 році мусульмани Сімферопольського району звернулися до влади з проханням про реставрацію мечеті в Ескі-Сараї. Місцеві жителі готові були навіть почати збір коштів. Але питання упелося в бюрократичні процедури і до сих пір не вирішено.

З іншими матеріалами з серії «Історія Ісламу в Україні» можна ознайомитися за посиланням.

Олександр Степанченко спеціально для «Іслам в Україні»

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.