Приклад таких видатних особистостей, як Іса (Ісус Христос) і його мати Мар’ям (Марія), про яких йдеться у сурі, служить цілі осудження за відсутність віри або за перекручування віри забобонами і попереджає про наступне життя.
АБДУЛЛА ЮСУФ АЛІ
16. Пом'яни у Писанні Мар’ям (Марію). Ось вона пішла від своєї родини на схід.
Історія Мар’ям розглядається тут таким чином: це особиста сторона життя людей, відданих Аллахові, їхні стосунки з родинами й оточуючими.
Під сходом, можливо, мається на увазі східна частина Храму. Вона пішла від свого народу й людей взагалі для здійснення молитов і прославляння Господа. Ангел постав перед нею у вигляді людини, коли вона перебувала у стані чистоти. Вона думала, що це була людина, злякалася і благала його не порушувати її усамітнення.
17. і укрилася від них за завісою. Ми ж послали до неї Нашого Духа (Джібріла), і він постав перед нею у вигляді прекрасно складеної людини.
18. Вона сказала: «Я благаю Милостивого, щоб Він захистив мене від тебе, якщо тільки ти богобоязливий».
19. Він сказав: «Воістину, я посланий твоїм Господом, щоб дарувати тобі чистого хлопчика».
За велінням Аллаха вона повинна була стати матір'ю пророка Іси, і тепер прийшов час оголосити їй про це.
20. Вона сказала: «Як у мене може бути хлопчик, якщо мене не торкався чоловік і я не була блудницею?»
21. Він сказав: «Ось так! Господь твій сказав: “Це для Мене легко. Ми зробимо його знаменням для людей і милістю від Нас. Ця справа вже вирішена!”»
Місія Іси проявлена двома способами: 1) він повинен був стати знаменням для людей, його чудесне народження і чудесне життя повинні були повернути їх до Аллаха; 2) його місія була подібна до місії всіх пророків Аллаха, але тут акцент робиться на тому, що сини Ісраіла (Ізраїлю), до яких був посланий Іса, були озлобленим народом, і для них його послання було воістину благою звісткою про милість Божу.
Тому що якщо Аллах бажає щось створити, Він говорить: «Будь» - і воно з'являється. Немає ніякого проміжку між Його задумом і втіленням цього задуму, якщо тільки це відповідає Його задуму. Час - лише відображення нашої свідомості у цьому відносному світі.
22. Вона понесла його (завагітніла) і вирушила з ним у віддалене місце.
Благовіщення і непорочне зачаття відбулися, як ми можемо припустити, у Назареті (у Галілеї), приблизно за 100 км на північ від Єрусалима. Народження було у Віфлеємі, приблизно за 10 км на південь від Єрусалима. Це було віддалене місце не лише через відстань у 115 км, але й тому, що в самому Віфлеємі пологи проходили у безлюдному місці, під пальмовим деревом, звідки згодом, можливо, дитина була перенесена у ясла, у хлів.
23. Родові перейми привели її до стовбура фінікової пальми, і вона сказала: «Краще б я вмерла до цього і була назавжди забутою!»
Вона була всього лише людиною і страждала від родових мук, і нікого не було поруч, щоб допомогти їй. Обставини були досить незвичайними, і їй довелося піти від своєї родини.
24. Тоді він (голос) ввізвав до неї з-під пальми: «Не засмучуйся! Господь твій створив під тобою струмок.
25. Потряси на себе стовбур пальми, і на тебе попадають свіжі фініки.
Божественне провидіння подбало про те, щоб їй не довелося страждати від спраги або голоду. У струмку вона також змогла зробити обмивання.
26. Їж, пий і прохолоди очі! Якщо ж побачиш кого-небудь із людей, то скажи: “Я дала Милостивому обітницю зберігати мовчання й не стану сьогодні розмовляти з людьми”».
— ідіома, що означає «утішся і зрадій». Однак не слід забувати й пряме значення цих слів. Мар’ям потрібно було прохолодити очі, можливо, повні сліз, свіжою водою зі струмка, і втішитися думкою, що у неї мала народитися така чудова дитина. Вона повинна була також озирнутися навколо і, якби хтось підійшов до неї, не вступати з ним у розмови. Вона дала особливу обітницю і не могла ні з ким розмовляти. Дослівно «прохолоди очі».
Вона не повинна була розмовляти ні з чоловіком, ні з жінкою, тому що дала обітницю Аллахові. «Піст» тут не означає відмову від їжі й пиття; їй тільки що було велено поїсти фініків і попити води зі струмка. «Піст» тут означає відмову від звичайної домашньої їжі й від людського спілкування.
27. Вона прийшла до своїх рідних, несучи його. Вони сказали: «О Мар’ям (Маріє)! На тобі тяжка (або нечувана, або дивна) провина.
Здивування людей не знало меж. У будь-якому разі вони були готові подумати про неї найгірше, оскільки вона зникла з дому на якийсь час, а тепер повернулася з новонародженим дитям на руках! Як вона знеславила дім Харуна, глави роду священиків! Ми можемо припустити, що ця сцена відбулася у Храмі Єрусалима або у Назареті.
28. О сестро Харуна (Аарона)! Твій батько не був негідним чоловіком, і мати твоя не була блудницею».
Харун [Аарон], брат Муси [Мойсея], був першим у роді священиків ізраїльтян. Марія і її двоюрідна сестра Єлизавета (мати Іоанна) походили з родини священика і були, таким чином, «сестрами Харуна» або ж «дочками Імрана» (який був батьком Харуна). Марії нагадують про її високе походження і моральні принципи її батька й матері. «Як, - сказали вони, - вона опустилася й знеславила ім'я своїх предків!»
29. Вона показала на нього, і вони сказали: «Як ми можемо говорити з дитям у колисці?»
Що залишалося робити Мар’ям? Як вона могла пояснити їм? Стали б вони у такому стані слухати її пояснення? Все, що вона могла зробити, це вказати на дитя, яке не було звичайною дитиною. І дитина прийшла їй на допомогу! Чудесним чином хлопчик заговорив, захищаючи свою матір, і проповідуючи людям, які забули Бога.
30. Він сказав: «Воістину, я — раб Аллаха. Він дарував мені Писання і зробив мене пророком.
31. Він зробив мене благословенним, де б я не був, і заповів мені робити молитву і роздавати закят, поки я буду живий.
Між Ісою і Йахья (Іоанном) є як спільне, так і відмінне. Наприклад, Іса із самого початку повідомляє, що він раб Аллаха, у такий спосіб заперечуючи помилкові твердження про те, що він є сином Всевишнього або Самим Всевишнім. Велич Йахьї описана в аятах 12-13 цієї ж сури словами, які не можна віднести до Іси; але його опис в аятах 14-15 майже повторює слова, якими тут описаний Іса (аяти 32-33). Поклоніння у молитві і милостиня, опис Христа найкращими словами, і благочестя, чистота й відданість Іоанна - гідний опис пророків Аллаха.
32. Він зробив мене шанобливим до моєї матері і не зробив мене гордовитим і нещасним.
Надмірна жорстокість не лише несправедлива і згубна для тих, проти кого вона спрямована, але, можливо, навіть більш пагубна для того, хто робить її, тому що його душа збивається зі шляху, стає неприкаяною, нещасною і приреченою на загибель - такий стан грішників, що знаходяться у пеклі.
33. Мир мені у той день, коли я народився, у той день, коли я помру, і в той день, коли я воскресну до життя».
34. Такий Іса (Ісус), син Мар’ям (Марії)! Слово Істини, про яке вони сперечаються.
Суперечки про природу Ісуса Христа були не лише марними, а й також нескінченними і запеклими.
35. Не личить Аллахові мати сина. Пречистий Він! Коли Він приймає рішення, то варто Йому сказати: «Будь!» - як це збувається.
Народження сина - це фізичний акт, властивий людям. Всевишній Аллах вільний від будь-яких потреб, і принизливо приписувати Йому подібні діяння; це є не що інше, як пережитки язичництва і антропоморфних матеріалістичних забобонів.
36. Іса сказав: «Воістину, Аллах - мій Господь і ваш Господь. Поклоняйтеся ж Йому. Це і є прямий шлях».
На відміну від перекручених забобонів, які криються у всілякій метафізичній казуїстиці, що намагається довести наявність трьох в одному і одного у трьох, у Корані немає подібних перекручувань істини - «кривди» (див. аят 18:1). Вчення Христа було простим, як і його життя.
За матеріалами islamRF.ru (першоджерело - газета «Медина аль-Іслам», №89)
Посилання на тему:
Новини
Президент Ірану привітав християн з Новим роком і Різдвом
Мусульмани і християни Пакистану збережуть міжконфесійний мир
Учасники акції насильства проти християн у Пакистані підривають імідж Ісламу, - генсек ОІК
Папа Римський Бенедикт XVI наголосив на важливості діалогу між християнами, іудеями та мусульманами
Статті
Любов до Ісуса може об’єднати християн і мусульман
Спільне між нами і вами. Лист-заклик до християнських релігійних лідерів світу
«Давайте поговоримо». Послання ісламських духовних лідерів Папі Римському
Думки експертів: чи можливий діалог між ісламом і християнством?
