Розуміння релігії: відсторонення від забобонів (частина 5)

Розуміння релігії: відсторонення від забобонів (частина 5)
17.12.2008
Оцініть статтю: 
(286 оцінки)
supervisor
Зображення користувача supervisor.

Іслам говорить про потойбічне, але застерігає від забобонів. Людині слід вірити тільки в те, що відомо з авторитетних джерел, найбільш достовірне з яких - Одкровення Всевишнього - Коран. Вдаватися до допомоги астрологів, магів, чаклунів і ворожок Іслам категорично забороняє - це тяжкий гріх. У такий спосіб Іслам прагне очистити людину від неправди і обману, оман та ілюзій.

Сейран АРІФОВ

Проблема розуміння релігії (частина 1)

Проблема розуміння релігії (частина 2)

Розуміння релігії. Друга основа - джерела Ісламу (частина 3)

Розуміння релігії. Джерела, що не можуть бути доводами Шаріату (частина 4)

На сьогоднішній день, мусульмани в усьому світі переживають не найкращі часи. Що, звичайно, не повинно викликати у нас апатію, розпач чи байдужність. Мусульманські народи, особливо ті, що провели майже кілька століть під владою імперій, а потім і комунізму, переживають сьогодні один із найскладніших періодів. Напевно, сьогодні можна сказати, що настав той час, коли вирішується, який шлях вони оберуть. Більше того, можна припустити об'єднання націй на основі релігії і утворення двох спільнот - «народів», один з яких залишиться мусульманським, інший або асимілюється, або створить нову спільноту.

Причиною всіх бід, звичайно ж, є незнання власної релігії. Релігійна безграмотність є підґрунтям для виникнення різних викривлень, поширення безглуздих уявлень і неправдивих ідей. У першу чергу це стосується різних вірувань у потойбічні сили, таємні засоби пізнання або досягнення яких-небудь цілей. Людині, взагалі, властиво вірити в містику. «А людина волає до зла так само, як вона волає до добра; адже людина кваплива» (Коран, 17:11).

Іслам говорить про потойбічне, але застерігає від забобонів. Людині слід вірити тільки в те, що відомо з авторитетних джерел, найбільш достовірне з яких - Одкровення Всевишнього - Коран.

Вдаватися до допомоги астрологів, магів, чаклунів і ворожок Іслам категорично забороняє —
це тяжкий гріх. У такий спосіб Іслам прагне очистити людину від неправди і обману, оман та ілюзій.

Дуже поширені забобони, деякі з них збереглися з доісламських часів, деякі були перейняті в сусідніх народів. Віра в прикмети в Корані і сунні засуджується. Аллах Всевишній застерігав вірити в те, чим шайтан обманює людину, чим збиває її зі шляху Аллаха: «Скажи: «Невже ми станемо призивати крім Аллаха те, що не допомагає нам і не шкодить, і будемо звернені назад після того, як Аллах вивів нас на прямий шлях, подібно тому, кого спокусили шайтани на землі, і він розгублений; у нього — товариші, які кличуть його до прямого шляху: «Іди до нас!» Скажи: «Воістину, шлях Аллаха є справжній шлях, і нам велено віддатися Господу світів» (Коран, 6:71).

Аллах - першопричина всього. Тільки Він вирішує що, коли і як відбудеться, тому, сподіватися на прикмети нерозумно. Ніхто, крім Всевишнього, не знає майбутнього, і ніхто не зможе нічого пророчити.

Скільки дівчат не вийшли заміж через якусь прикмету, скільки угод не відбулося, скільки мандрівників не зважилися вирушити в дорогу, скільки хворих відмовилися від рятівної операції - і все це через неправильні уявлення і забобони.

Так, на прикмети посилався народ Муси: «Коли приходить до них добро, вони говорять: «Це —
нам», — а коли спіткає їх лихо, вони по птахах приписують його Мусі і тим, хто з ним. О так! Птахи їх - в Аллаха, але більша частина їх не розуміє! (Коран, 7:131).

Самудити, народ Саліха, теж сказали: «Ми бачимо погану прикмету в тобі і тих, хто з тобою». Він сказав: «Ваша погана прикмета - в Аллаха, але ви є народом, який піддають спокусі» (Коран, 27:47).

І люди занапащеного поселення, про яке розповідає Коран: «Вони сказали: «Воістину, ми побачили у вас погану прикмету. Якщо ви не припините, то ми неодмінно поб'ємо вас каменями і вас торкнуться болісні страждання від нас» (Коран, 36:18). Відповідь же була їм такою: «Воістину, їхні погані прикмети були в Аллаха, але більшість із них не знає цього» (Коран, 7:131).

Мусульманин вірить у таємне і сокровенне так, як цьому вчить Коран, і не звертається до сумнівних джерел знання, адже ніхто не відає майбутнього і прихованого, крім Аллаха. «Воістину, тільки Аллах має знання про час; Він зводить дощ і знає, що в утробах. Але не знає душа, що вона здобуде завтра, і не знає душа, у якій землі вона помре. Воістину, Аллах - Знаючий, Відаючий (Коран, 31:34).

Дивно, що навіть самі джини, які обманюють людей своїм всезнанням, визнають власну необізнаність: «Ми не знаємо, чи зло задумане для тих, хто на землі, чи Господь побажав направити їх на прямий шлях» (Коран, 72:10).

Згадаємо, що джини трудилися в царстві Сулеймана й після його смерті, думаючи, що він спить. І тільки коли посохнув його надломився, вони зрозуміли, що він давно вже помер: «Коли ж Ми наказали йому вмерти, вони довідалися про це лише завдяки земляному хробакові, який сточив його ціпок. Коли ж він упав, джини усвідомили, що якби вони знали таємне, то не залишалися б у принизливих муках. (Коран, 34:14).

Таємного не знає ніхто, крім тих, кому це було відкрито Аллахом: «Він – Відаючий таємне, і Він не відкриває Свого таємного нікому, крім тих посланників, якими Він задоволений і до яких Він приставляє попереду і позаду стражів» (Коран, 72:26—27).

Сам пророк Мухаммад (мир йому і благословення) говорив: «Я не можу принести собі користі чи заподіяти шкоди, крім того, що побажає Аллах, і якби я знав таємне, я розбагатів би, і не торкнулося б мене зло».

Таке саме застереження поширюється і на використання різних предметів для захисту, удачі, забуваючи, що все це приходить і відходить тільки з волі Аллаха. Немає нічого більш безглуздого і безпідставного, ніж думка, що підкова, напис, чи талісман можуть уберегти чи принести успіх.

Як часто людина обманює себе: «Якщо ти запитаєш їх: «Хто створив небеса і землю?» - вони неодмінно скажуть: «Аллах». Скажи: «Чи бачили ви тих, до кого ви волаєте замість Аллаха? Якщо Аллах захоче нашкодити мені, хіба вони зможуть відвернути Його шкоду? Або ж, якщо Він захоче зробити мені милість, хіба вони зможуть стримати Його милість?» Скажи: «Досить мені Аллаха. На Нього одного уповають уповаючі» (Коран, 39:38).

Як відомо, Посланник (мир йому і благословення) радив читати хворим, або тим, кого зурочили, сури із Книги Аллаха, особливо «Альфатіху» і три останні сури, а також учив просити захисту і допомоги у Всевишнього щирим звертанням.

Єдине, що може допомогти нам, - молитва, звернена до Аллаха, сподівання тільки на Нього і страх перед Ним. Тому мусульманин повинен використовувати слова, відомі нам з Корана і сунни.

Далі буде.

За матеріалами газети «Арраід»

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.