55 років тому в історії кримських татар, як і зараз, відбувалися драматичні події. 11 жовтня 1961 року завершився судовий процес, який увійшов в історію як перший політичний процес проти кримських татар післясталінського часу.
Про життя кримських татар в Узбецькій РСР після депортації і про спроби влади придушити кримськотатарський національний рух розповідає кримський історик, член Українського
У цей день Ташкентський обласний суд виніс вирок у справі «Спілки кримської молоді» або «Спілки визволення кримських татар».
Втім, ніяких таких «спілок» насправді не існувало. У справі фігурували лише два учасники, які діяли самостійно, за покликом серця…
Винесений вирок був надзвичайно суворий ‒ підсудні Енвер Сеферов і Шевкет Абдурахманов отримали відповідно 7 і 5 років таборів посиленого режиму…
Сьогодні з усією очевидністю можна говорити, що були вони ні в чому не винні, але тоді винесений їм вирок був надзвичайно суворий ‒ підсудні Енвер Сеферов і Шевкет Абдурахманов отримали відповідно 7 і 5 років таборів посиленого режиму…
На той час минуло вже п’ять років, як повернулися в місця споконвічного проживання більшість депортованих народів СРСР. На жаль, кримських татар ця милість влади оминула ‒ для них дорога додому, в Крим, була, як і раніше, закрита.
Це і стало причиною виникнення у другій половині
Так і сталося…
Багато років процес Енвера Сеферова і Шевкета Абдурахманова був добре відомий завдяки кримськотатарському і правозахисному самвидаву, проте не забезпечений документальними матеріалами офіційних інстанцій. Ми розповімо вам про нього з використанням рідкісних архівних матеріалів, які збереглися в наглядовій справі Прокуратури СРСР у Державному архіві Російської Федерації в Москві.
Як дізнаємося з документів, 8 липня 1961 року Комітетом Держбезпеки при Раді Міністрів Узбецької РСР була порушена кримінальна справа стосовно Енвера Сеферова, уродженця Алушти Кримської області. На той момент Сеферов жив у Чирчику Ташкентської області.
Його звинувачували в тому, що «в
Другим обвинуваченим у справі був
Згідно з документами слідства, в червні 1961 року Сеферов передав Абдурахманову для поширення серед кримських татар Ленінабада п’ять примірників звернення і два примірники листівки, які Абдурахманов поширив у Чирчику. Три примірники звернення він також розіслав у Сухумі, Фергану і Наманган. Під час обшуку в будинку Абдурахманова були виявлені і вилучені три екземпляри листівки, які він нe встиг поширити у зв’язку з арештом.
Як говорилося в обвинувальному висновку, Сеферов «у 1959 році активно проводив роботу з розпалювання серед кримськотатарського населення в Чирчику прагнення до повернення в Кримську область. З цією метою він тоді ж із чотирма своїми товаришами склав листа на адресу ЦК КПРС із вимогами дозволити повернутися кримським татарам на проживання в Кримську область. Цей лист він мав намір зачитати на зборах кримських татар, які планували зібрати, і направити від імені зборів до ЦК КПРС».
У документах слідства Сеферов названий «людиною, вороже налаштованою до заходів, що проводяться Комуністичною партією і Радянським урядом», який склав і поширив документи антирадянського змісту, «спрямовані на підрив та послаблення Радянської влади і розпалювання національної ворожнечі».
Це були написані ним «звернення до кримськотатарської молоді» від імені «Спілки визволення кримських татар» і листівка, що починається зі слів: «Панове комуністи» від імені «Союзу кримської молоді». Їх він, згідно з документами, розмножив і став розсилати «в анонімних листах особам кримськотатарської національності в Чирчику, Фергані, Намангані та Сухумі, адреси яких йому були відомі».
Як випливає з матеріалів справи, «наприкінці травня 1961 року в злочинний зв’язок із Сеферовим вступає Абдурахманов Шевкет Кадирович, який ще в 1959 році разом із Сеферовим брав участь у складанні листа від імені кримських татар на адресу ЦК КПРС».
У наглядовій справі Прокуратури СРСР збереглися деякі з інкримінованих Сеферову і Абдурахманову документів. Треба визнати, що листівка, яка починається зі слів «Панове комуністи!», на ті часи і справді виглядає як дуже рішучий крок.
Наводимо документ без купюр, стилістика збережена.
«ПАНОВЕ КОМУНІСТИ!
Ми довго терпіли і чекали від вас милосердя. Скільки може тривати наше принизливе становище? У ХХ столітті це є трагічним божевіллям і варварством.
Упродовж 16 років без суду і слідства наш народ розкиданий по різних кутах Радянського Союзу. Невже весь народ, не виключаючи ні малого, ні старого, має нести відповідальність за злочини, вчинені купкою зрадників. Уже спокутували провину навіть ті, хто дійсно зі зброєю в руках боровся проти вас.
Хіба наш народ гірше працює і менше працює, ніж інші народи? Звичайно, ні. І ви це чудово знаєте і розумієте. Ви хочете силоміць приглушити нашу справедливу справу. Вам вигідно, щоб наша нація поступово розчинилася серед інших народів і перестала існувати як нація.
Вам цього не вдасться зробити. Час це зрозуміти і вирішити це питання на користь нашого народу. Якщо це не так, то як розуміти вашу політику, коли ви сьогодні запускаєте людину в космос, виступаєте в ролі благодійників всього людства, а самі вдаєтеся до таких варварських заходів відносно такого маленького народу.
Якщо ми не праві, то дайте відповідь нашому народу з приводу цього трагічного випадку в наш час. І нарешті, якщо ви знову будете переслідувати нас за нашу справедливу вимогу повернути нам свою батьківщину, то нам залишається тільки звернутися по допомогу до своєї молоді. Ми вимагаємо зважати на нашу націю і надати нам можливість повернутися на батьківщину.
Крим наш, і рано чи пізно ви це визнаєте.
У нас сьогодні одна мета ‒ Батьківщина або смерть, і ви скоро це відчуєте. Відповідальність за все, що сталося, цілком лягає тільки на вас».
Автором листівки значився «Союз кримської молоді». Інший документ ‒ «Звернення до всієї молоді кримських татар», в якому містився заклик до співвітчизників боротися за повернення на історичну батьківщину до Криму, ‒ був написаний від імені «Спілки визволення кримських татар»…
Джерело: Крим. Реалії
