Золоті руки Халіде Кепчакової

Ті, хто вважає, що майстерність золотошвачок залишилась у минулому, дуже помиляються. Звичайно, сьогодні жінок, захоплених цим видом творчості (іншого слова тут і не добереш), значно менше ніж, скажімо, у минулі століття, але вони є. У цьому журналістка «Кримських вістей» переконалася у Бахчисараї, де познайомилася з майстринею Халіде Кепчаковою.

Інакше як гармонією фантазії та краси її численні роботи не назвеш дивовижні рукотворні вишивки, що прикрашають стіни просторого будинку, диванні подушки та покривала. Від них неможливо відірвати погляд ніби «прості» орнаменти, але скільки у них вишуканості й витонченості, притаманних східній культурі зображення.

Саме Схід, який, як відомо, «річ тонка», став колискою вишивки, хоча за пальму першості змагалися і стародавні греки, і фінікійці. Як би там не було, але ручне плетіння орнаменту стало улюбленою справою тисяч жінок, включаючи царської крові, загальновідомо, що Марія Антуанетта у вільний від державних справ час любила вишивати. А ось золотошвацьке мистецтво спочатку було справою сильної статі, оскільки більше нагадувало ковальське ремесло: нитки були зроблені зі справжнього золота, і була потрібна неабияка сила вбити їх на підоснову настил із вовни і закріпити кожен шов.

Зараз, - каже Халіде, - процес не настільки трудомісткий, оскільки нитки з люрексу, а основою служить картон, але терпіння теж потрібно неабияке часом на одну вишивку йде до 2030 днів. Наприклад, над подушкою для Ханського палацу група вишивальниць працювала майже місяць.

Сьогодні майстриня із Бахчисараю вважається однією з найкращих золотошвачок автономії, у неї є учні, вона дає майстер-класи по всьому півострову. Важко собі уявити, що за 15 років (а саме стільки жінка займається вишивкою) можна досягти неймовірних успіхів у такому непростому виді творчості. У Халіде безліч замовлень: вона вишиває футляри для Корану, весільні сукні для наречених, покривала і скатертини. Робота штучна, свого роду «прет-а-порте», для людей заможних, але жінка мріє про часи, коли кожен бажаючий зможе собі дозволити «ексклюзив від Халіде». Роботи вона не «ставить на потік», не торгує ними на численних ярмарках і виставках творчості кримських умільців це її принцип. Виріб повинен бути у єдиному екземплярі, інакше його цінність різко знижується.

Такий підхід майстра до свого дітища цілком виправданий: кожна робота частинка душі. До будь-якої вишивки треба приступати із чистими помислами, молитвою і добрими словами тоді й на полотні відіб'ється внутрішній стан золотошвачки, «народяться» філософські сюжети на тему любові і вірності, радості і тлінності людського буття.

У татарській національній вишивці переважає два основних види махлома і двостороння гладь. Першу називають «королевою вишивки», але майстриня вважає, що обидві гідні почесного титулу. Її роботи, виконані у двох традиційних техніках, експонувалися у Польщі й Туреччині, у багатьох містах нашої країни.
В орнаменті переважає рослинність, але це не просто «листочок» або «травинка» кожен стібок несе смислове навантаження. Кипарис уособлює чоловіка, главу сім'ї, годувальника, гнучка гілка поруч мудру і ніжну жінку, хранительку вогнища. Над розгадкою кожної із робіт можна сидіти годинами і весь час знаходити у цій східній символіці нові смисли.

«А ось на цій, поки порожній стіні, - говорить Халіде, - скоро буде велике панно, до якого збираюся приступити після повернення із Севастополя, де проходить моя виставка. Сподіваюся, воно вийде, як задумано».

Звичайно, вийде, адже не лише нитки, а й руки у майстрині золоті.

За метеріалами «Кримські відомості»

Посилання на тему:

Виставка кримськотатарської вишивки в Бахчисараї

У Кримськотатарському музеї мистецтв відкрилася виставка «Золотої голки творіння»

Багаті традиції ісламської вишивки представлені на виставці в Абу-Дабі