У меморіальному музеї Миколи Бажана, котрий є філіалом Національного музею літератури України, минулого тижня відбувся захід, присвячений 575-й річниці з дня народження класика світової літератури, славетного узбецького поета й мислителя, державного діяча Алішера Навої (1441 — 1501). Місце для вшанування його пам’яті було обрано не випадково, адже саме Микола Платонович Бажан переклав українською мовою поему «Фархад і Шірін».
Захід відкрила Людмила Рєзнікова, директор меморіального музею Миколи Бажана, яка розповіла про історію перекладу українським поетом поеми Алішера Навої. З короткою доповіддю про життя та творчість поета виступив незалежний дослідник та перекладач Юрій Косенко. Він розповів, що Навої здебільшого писав свої твори джагатайською (староузбецькою) мовою, але віршував також і фарсі під псевдонімом Фані («Тлінний»). Власне саме слово «навої» також є псевдонімом та означає у перекладі «мелодійний», а справжнім ім’ям поета було Нізамеддін Мір Алішер. Ю. Косенко згадав, що Навої народився й прожив більшу частину життя в Гераті, навчався в Самарканді, а в дитинстві товаришував з майбутнім султаном Хорасану Хусейном Байкарою, який згодом призначив свого друга-поета на високу державну посаду візира. Але Навої не цікавили матеріальні статки, він за складом мислення був суфієм і, пробувши на цій посаді декілька років і зробивши чимало корисних справ для народу, залишив державну службу й занурився у глибини мудрості.
З-під пера поета вийшло близько 30 великих творів і велика кількість ліричних та філософських віршів-газелей, низка наукових трактатів у галузях історії та філології. Як зазначив Ю. Косенко, читаючи твори поета, завжди слід зважати на велику кількість алегорій та метафор, символів та суфійських образів.
Також під час заходу виступили мистецтвознавець Людмила Кришень та пан Саїд Амір Хосейн, котрі розповіли про розкриття таємниці старовинних іранських мініатюр з колекції Миколи Бажана. Хоча протягом багатьох років вважалося, що це сторінки з поеми Навої «Фархад і Шірін», виявилося, що насправді вони не мають жодного стосунку до узбецького поета, а є сторінками з «Книги папуги» авторства Зіяаддіна Нахшабі (пом. 1350). Саїд Амір Хосейн прочитав тексти мовою оригіналу (фарсі) і сказав декілька слів про роль цієї мови у літературі народів середньовічного Сходу. Науковий коментар до виступів попередніх доповідачів зробив викладач-сходознавець з Києво-Могилянської академії Ферхад Туранли. А на завершення заходу присутнім було продемонстровано художній фільм «Алішер Навої».
