Теймур Атаєв: «Мусульманське населення — важлива частина державності України»

Азербайджанське видання «Етноглобус» опубліковано ексклюзивне інтерв’ю з азербайджанським політологом Теймуром Атаєвим про V Міжнародну молодіжну літню школу ісламознавства, що завершилася в м. Острог, і не тільки.

Теймуре-бею, ви взяли участь у V Міжнародній молодіжній літній школі ісламознавства в Острозі, що охопила досить широку тематику: «Іслам в Європі, Україні і на Близькому Сході: історія і сучасність». Якими враженнями ви хотіли б поділитися з нами?

— Ви знаєте, перш за все хотів би відзначити атмосферу школи. Нічого схожого на проведення заходу для галочки. Давалася взнаки душа організаторів і віддача з боку практично всіх учасників. Можливо, на це вплинув творчий підхід до Форуму Українського центру ісламознавчих досліджень (УЦІД), Всеукраїнської асоціації громадських організацій «Альраід» і Національного університету «Острозька Академія». Цей творчий акцент супроводжував всі дні заходу.

Широта ж спрямованості школи привела до охоплення виступали маси питань. В основному, доповіді стосувалися «міжнародного» життя Ісламу, але при цьому були висвітлені і «внутрішні» тонкощі, зокрема розглянуті аспекти прийняття неетнічними мусульманами ісламської релігії. Також були представлені результати дуже цікавого соціологічного дослідження щодо ставлення до Ісламу жителів різних регіонів України.

Дуже сподобалася активність молодої наукової порослі, так би мовити, причому, що особливо цікаво, її жіночої половини. Можу відзначити неймовірно серйозний і відповідальний підхід до досліджуваних тем, чітке знання предмету розмови. Протягом усіх днів не вщухав інтерес до виступів один одного, про що свідчили десятки запитань після тієї чи іншої доповіді.

При цьому бесіди з ісламської тематики проводилися і в кулуарах. Звичайно ж, не можна сказати, що протягом усього дня учасники спілкувалися один з одним винятково в «рамках» тематики школи. Але все ж загальносвітова ситуація, де Іслам виявився на одній з перших геополітичних сходинок, змушував присутніх раз у раз повертатися до «ісламському» фону того, що відбувається.

Яку тему висвітлили Ви?

— Доповідь було презентовано, як «Про закладені у Корані права людини і плюралізм». Але бесіди з учасниками привели мене до думки, що доцільно якось розширити ракурс піднесення Ісламу. Справа в тому, що за всіма сьогоднішніми «ізмами» навколо (та й всередині) мусульманської конфесії, а також представленням Ісламу винятково як «політичної» сили, реальний Іслам, з його філософією людинолюбства і соціальної справедливості, залишається під або збоку «радикального», «помірного» або «іншого». Мені здалося важливим детальніше представити деякі аспекти Ісламу ще і з тієї причини, що багато учасників є немусульмани.

Спрацював такий Ваш підхід?

— Ну, напевно, це більше запитання до учасників…

Можливо, для читачів буде дещо несподівано почути про настільки «сильне» представництво немусульман на літній школі з ісламознавства…

— Мені зараз пригадується сказане знаменитим арабським філософом, математиком і астрономом IX ст. аль-Кінді. Він якось сказав, що мусульманам «не повинно бути соромно долучатися до істини», навіть якщо вона походить від представників «далеких рас і народів, що відрізняються від нас. Для того, хто шукає істини немає нічого вище істини, і значимість її не зменшується і не принижується в залежності від того, хто вимовляє або передає її». Та й у період становлення ісламської цивілізації у знаменитих «Будинках знань» («Мудрості») — фактично прообразах сучасних Академій наук — християни працювали пліч-о-пліч з прихильниками Ісламу. І ніщо не заважало їм спільно рухати світову науку вперед. Так чому сьогоднішнє ісламознавство в Україні, поряд з мусульманами, не можуть розвивати люди, які не відносять себе до ісламської релігії? Адже всі вони — громадяни України, патріоти, які прагнуть процвітання держави. До того ж, як неодноразово заявляли авторитетні політичні діячі країни, Іслам — невід’ємна частина України.

В контексті сказаного також хотілося б сфокусувати увагу на постаті видатного українського сходознавця XIX-ХХ ст., блискучого енциклопедиста та інтелектуала Агатангела Кримського. У листі до письменника Бориса Грінченка він відзначав своє татарське походження. «Як мені вдалося встановити, — конкретизував він, — наш прадід був вихідцем з ханства і хрестився приблизно 1698 р. у Мстиславлі (Могилівщина)».

Так ось, з одного боку, А. Кримський зробив значний вклад у вивчення мови і культури кримських татар, з іншого — очолював Інститут української наукової мови ВУАН. Паралельно опублікував понад 500 друкованих праць, присвячених історії, літературі та культурі арабських країн, Ірану, Туреччини, Кримського ханства, Азербайджану.

У цій особистості ніби сконцентрований образ українського патріота, що завжди боровся за ідею державної незалежності. Тобто його образ дозволяє бачити реальну можливість об’єднання зусиль всіх громадян України, незалежно від національної та релігійної приналежності, в справі зміцнення української незалежності. Сходинкою до чого і може бути спільна робота за таким самим принципом в аспекті створення в країні науки «ісламознавства».

Наскільки вбачається навіть з Баку, останні роки однозначно продемонстрували, що мусульмани — прихильники зміцнення української державності.

— В Україні це ні для кого не секрет. Цей аспект порушувався і в рамках літньої школи. Зокрема, у своєму виступі Тетяна Євлоєва висвітлила активну участь українських мусульман в захисті незалежності, неподільності та єдності України в складі Збройних сил, Нацгвардії та інших структур в зоні АТО. Паралельно вона звернула увагу на допомогу мусульман-волонтерів військовим госпіталям, тимчасово переміщеним особам (як мусульманам, так і послідовникам інших релігій), організацію ними акцій з донорства тощо.

Але у вищевідзначених діяннях прихильників Ісламу немає нічого спонтанного, оскільки ця позиція — наріжна лінія ДУМУ «Умма» та «Альраід». Вона йде в руслі всієї політики цих структур, керівники яких неодноразово підкреслювали: українські мусульмани — не просто невід’ємна частина соціуму, а й сила, що завжди ставить за мету бути однією з найважливіших сторін, яка створює державність країни. Наявність же сильного ісламського компонента в загальному базисі української державності дозволить країні протистояти можливим спробам зовнішніх сил дестабілізувати внутрішню ситуацію за допомогою використання конфесійної парадигми.

Дякую Вам за інтерв’ю

— Користуючись нагодою, хотів би подякувати організаторам літньої школи за запрошення виступити на такому чудовому заході. Не можна обійти увагою і культурну програму, яка дозволила не просто ознайомитися з визначними пам’ятками Острога, а й зазирнути в цікаві пласти української історії. Ну й окрема подяка організаторам за можливість знайомства з прекрасним містом Львів. Хоча, звичайно, львівська тематика потребує окремого висвітлення.