8 квітня в українській столиці відбулася лекція-діалог «Кримськотатарська національна революція у 1917 році: під знаком ісламу та демократії», організована Ісламським культурним центром м. Києва та Таврійською гуманітарною платформою.
Захід приурочили до століття проведення першого Всекримського мусульманського з’їзду, на якому було утворено керівну структуру Кримськотатарської національної революції у 1917 році — Тимчасовий Кримсько-мусульманський виконавчий комітет, та вперше в ісламському світі демократично обрано таврійського муфтія.
Основним доповідачем став координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець, який розповів про причини, хід та підсумки першого етапу Кримськотатарської революції, про взаємодію кримськотатарського національного руху з іншими мусульманськими силами на просторі колишньої імперії Романових.
Науковець висвітлив паралелі в історії кримськотатарського та українського народів, які практично одночасно втратили державність наприкінці ХІІІ ст у вигляді Кримського ханства і Гетьманату, розпочали у ХІХ cт. культурницьку фазу становлення модерної нації, політизацію на межі ХІХ–ХХ ст. обох національних рухів та вступили у 1917 році у фазу національних революцій. Особливу увагу Андрій Іванець приділив початку взаємодії лідерів українців та кримських татар та українсько-кримськотатарському партнерству у другій половині 1917 року у справі перетворення постімперського простору у федеративну демократичну республіку на національно-територіальних основах.
— Пізнання минулого двох народів, які сьогодні складають одну політичну націю, може допомогти покращити взаєморозуміння різних частин сучасного українського суспільства та сприяти його консолідації. А Кримськотатарська революція у 1917 році — це дуже важливий і все ще маловідомий широкому загалу етап в історії корінного народу Криму, а відтак і України, — зауважив координатор Таврійської гуманітарної платформи. Він зазначив, що серед учасників заходу більшість складали не кримські татари, що свідчить про інтерес серед українців до історії кримськотатарського народу та Криму загалом.
Із співдоповіддю виступила також фахівець з історії кримськотатарського народу ХІХ–ХХ століть Гульнара Бекірова. Вона, зокрема, наголосила на важливості розповсюдження інформації про Кримськотатарську революцію у 1917 році серед громадськості, адже її події недостатньо відомі навіть в середовищі кримськотатарського народу.
Голова ГО «Українська ініціатива», науковець і перекладач Юрій Косенко розповів присутнім про хід роботи над перекладом українською мовою дослідження письменника Юнуса Кандима про лідера кримськотатарського національного руху у 1917 році Номана Челебіджіхана. Лідер «Української ініціативи» також розповів про заплановані ним заходи з популяризації історії кримських татар.
Директор Музею Української революції 1917–1921 років Олександр Кучерук повідомив, що знайшов у Києві будинок, в якому у 1917 році було утворено, на його думку, одне з перших на постімперському просторі мусульманське жіноче товариство.
Серед учасників заходу були науковці, викладачі, керівники музейних установ Києва, українські та закордонні журналісти, частина з яких взяла активну участь в обговоренні лекції про Кримськотатарську революцію у 1917 році.
Наприкінці заходу голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров запропонував Андрію Іванцю провести аналогічну лекцію-діалог для кримськотатарської молоді.
