Гаяна Юксель в ООН: «Кримські татари — корінний народ, який живе на своїй історичній Батьківщині»

Минулого тижня Міжнародний суд ООН у відповідь на позов України зобов’язав Росію надати кримським татарам, які проживають в Криму, право на власний представницький орган, зокрема Меджліс.

Служба новин ООН звернулася до члена Меджлісу кримськотатарського народу Гаяни Юксель з проханням прокоментувати рішення суду. Чиновниця приїхала у Нью-Йорк для участі в заході, присвяченому долі кримських татар. Він відбувся в рамках 16-ї сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів.

— Я вважаю, що Україна, частина території якої окупована, повинна використовувати всі правові механізми та можливості для того, щоб повернути територіальну цілісність країни. Звичайно ж, рішення Міжнародного суду є для нас дуже важливим не тільки тому, що там є рішення і щодо Донбасу, і щодо Криму. Там згадується про утиски кримських татар в різних аспектах, зокрема щодо заборони представницького органу кримськотатарського народу Меджлісу, який був законно обраний і протягом двадцяти і більше років діяв у Криму.

Це рішення свідчить про підтримку міжнародного співтовариства не тільки кримських татар, а й України в цілому. Це дуже важливий механізм. Я на цьому наполягаю, тому що різні коментарі звучать, кажуть про те, що Росія не виконуватиме ці рішення, можливо, це дещо запізніле [рішення]. Але я вважаю, що всі ці механізми і можливості повинні бути використані, тому це рішення для нас дуже важливе.

Давайте поговоримо про сьогоднішній захід… (про 16-у сесію Постійного форуму ООН з питань корінних народів — ред.).

— Ми є представниками кримськотатарської делегації, яка приїхала в Нью-Йорк для участі в 16-й сесії Постійного форуму з прав корінних народів. Зрозуміло, ми як народ, що перебуває в умовах окупації, розповідатимемо про проблеми, з якими стикаються кримські татари зараз у себе на Батьківщині: це арешти, незаконні кримінальні справи, заборони на в’їзд, постійний тиск і страх бути викраденим. Крім того, наша мета — це частина роботи, яка проводиться кримськими татарами у рамках так званої народної або публічної дипломатії. Будуть «спікери», серед яких два представники кримськотатарського народу. Нами також підготовлений 15-хвилинний фільм про ситуацію в Криму.

Є кримські татари, які залишилися на півострові, тобто частина громади знайшла своє місце в сьогоднішньому Криму.

— У нас не громада і не одноплемінники. У нас народ, корінний народ, який живе на своїй історичній Батьківщині. Зараз, до речі, у Верховну Раду України подано законопроект про статус кримськотатарського народу. Це ще один з кроків визнання кримських татар корінним народом Криму.

По-друге, те, що люди там живуть і мовчать, не означає, що вони згодні. Можливо, нам складно уявити собі, в якій ситуації перебувають люди, оскільки на них «тиснуть» не тільки за публічну демонстрацію їх позиції, а й за лайки і перепости в соціальних мережах. Їхати вони звідти не повинні, тому що це бажання і мета Російської Федерації — вичистити і звільнити Крим від кримських татар.
Ми повинні враховувати всі ці реалії і пам’ятати про те, що коли в лютому 2014 року почалася окупація, кримські татари на 99,9% (я не беру якусь маленьку частину, яка не розуміла, що відбувалося) були проти неї. Тому що ми пам’ятаємо, як у наш дім заходив солдат зі зброєю.