Культурно-мистецькі, міжрелігійні заходи, організовані у Львові за участі представників мусульманської громади, завжди викликають цікавість, адже останніми роками інтерес до Ісламу та його послідовників значно підвищився. Цьому сприяло багато чинників — і збільшення кількості вимушено переселених осіб з Донбасу та Криму, серед яких багато мусульман, і публікація раніше невідомих історичних фактів щодо відсутності підстав вважати це віровчення чужим на українській землі, і прагнення українців більше дізнаватися про історію, культуру, вірування одне одного.
Що ж говорити про заходи, які демонструють взаємовплив різних культур одна на одну, або про такі, що відкривають українцям українських же митців з досі незнаного ракурсу?
Як раніше повідомляв «Іслам в Україні», Ісламський культурний центр ім. Мухаммада Асада разом з Львівським національним літературно-меморіальним музеем Івана Франка 15 червня провели вечір «Ex Oriente Lux! — Зі Сходу світло!» про творчість Каменяра, який проявляв знання східної культури і традицій.
Місцеве видання ART-AREA не залишило поза увагою цю подію, зазначивши, що зустріч, яка відбулась у «Домі Франка», розірвала усі шаблони. Під час заходу йшлося не тільки про ґрутновну перекладацьку діяльність Івана Франка, а й про Іслам, Львів як місто трьох віровчень та й питань релігії загалом та про львівський Ісламський культурний центр імені Мухаммада Асада.
Ввести в контекст порушеної теми учасників заходу випало завідувачу експозиційного відділу Віолеті Чернієнко, яка дала старт майбутній дискусії.
— В автобіографічному оповіданні «Гірчичне зерно» Франко писав, що з дитинства його вабив Схід. У передмові до збірки він відзначив, що якщо поезія збагачує, розширює нашу індивідуальність, наповнює душу новими враженнями, які б вона не зазнала в звичайному житті або зазнала не з такою силою та ясністю, то під час передачі чужомовної поезії, поезії давніх народів і різних віків збагачує душу цілої нації, будує мости порозумінь між нами і предками. Власне, Франко і був тією людиною, яка будувала мости…
Літературознавець, франкознавець, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз теж висловив свою думку щодо значущості письменника не тільки для вітчизняної літератури, а й для поширення літератури Сходу в Україні, а також про питання сходознавства в нашій культурі:
— Франко мав дуже багатоаспектні інтереси до східної культури: і науковий, і художній, зрештою, просто людський, який теж дуже важливий. Результатом цього інтересу є художні твори і праці, про які ми говорили. Але є ще один важливий аспект цієї проблеми. Коли ми говоримо про Схід (особливо на Заході), ми занадто узагальнюємо. Якщо ж звернути увагу на Франкові сходознавчі зацікавлення, то вони стосуються не тільки арабо-мусульманського регіону, не тільки тюркських народів, а й індійської культури, китайської, японської. Так само треба розуміти, що Франко не був самотній у цей час. Наприкінці ХІХ століття багато європейських науковців відкривали культуру Сходу і ламали стереотипи про прогресивну культуру Заходу.
Очільник львівського Ісламського культурного центру імені Мухаммада Асада Мурат Сулейманов під час відвідин «Дому Франка» подарував музею книгу Михайла Якубовича «Іслам в Україні» й український переклад Корану.
Як пише видання, на зустрічі імам розповідав про діяльність культурного центру, ділився враженнями про творчість Івана Франка у контексті сходознавства, розвіював міфи про Іслам, «які вперто сидять у голові українців», й відповідав на запитання слухачів:
— Основна діяльність нашого культурного центру — це, зрозуміло, мечеть. Кожний мусульманин приходить туди для молитви, щоб відчути спокій та вивчати священний Коран, для чого є кілька гуртків як для чоловіків, так і для жінок, для дітей. У нашому центрі також проводяться уроки арабської мови, вивчати яку можуть всі, хто цього побажає. Окрім цього, проводиться «круглий стіл» для покращення міжкультурного та міжрелігійного діалогу.
Як відзначив Мурат Сулейманов, основне завдання львівського ІКЦ — зламати стереотипи щодо Ісламу:
— Люди бувають різні, і ми, мусульмани, боремося з іншими мусульманами, які неправильно розуміють Іслам. Це є великою проблемою для нас. Тому ми намагаємося ламати стереотипи, розвіювати їх, аби люди, що приходять чи приходитимуть до нашого центру, бачили, що нічого страшного (в мусульманах та Ісламі — ред.) немає.
Яна Русіна, автор публікації на ART-AREA, висловила сподівання, що подібні міжкультурні зустрічі повторюватимуться, міфи про «небезпечний» Іслам будуть розвіяні, а мрія усього Ісламського культурного центру імені Мухаммада Асада — побудова мечеті — скоро стане реальністю.
