Четвертий день роботи VI Міжнародної ісламознавчої школи «Іслам в сучасному світі: історичний, культурний, інтелектуальний простір», яка триває в Одесі в стінах Ісламського культурного центру «Аль-Масар», розпочався з доповіді «Мусульмани в екзилі» магістра Стамбульського університету ім. Ібн-Хальдуна Григорія Маврова (Туреччина).
Науковець проаналізував статистику переміщення послідовників Ісламу з країн, де ця релігія є панівною, до країн з переважно немусульманським оточенням, пояснив причини, які спонукають мусульман до переїзду в світські країни, говорив про відмінності між етнічними діаспорами в країнах Європи, про інтеграцію (чи її відсутність) мусульман в громадське життя країн прибуття, про їхню участь в протестному русі тощо.
Григорій Мавров, посилаючись на інтерв’ю з мусульманами, які з релігійних чи ідеологічних причин переселилися до Туреччини, розповів про різні інтерпретації традиційного в Ісламі і про те, як це розуміють самі його послідовники. Крім того, він зупинився на самому переселенні мусульман з пострадянських республік до Туреччини, про труднощі, з якими переселенці стикаються, і як це змінює їх сприйняття політичної системи, світської держави і своєї ролі в суспільстві.
Значну увагу вчений приділив історії існування мусульман в СРСР, ставленню тодішньої влади до них і вимушеній соціальній мімікрії послідовників Ісламу, які мали демонструвати свою «світскість» (наприклад, «совєти» поблажливо ставилися до права чоловіків носити бороди чи тюбетейки, при цьому, як зауважив доповідач, зустріти жінку в традиційному для того чи іншого регіону жіночому вбранні було майже нереально — як у Середній Азії, де паранджа як варіант хіджабу зникла з обігу). Також було наведено дані про причини і мотиви переміщення в інші країни мусульман з Російської Федерації і колишніх республік СРСР.
Як зазначив доповідач, в Росії наступ постсекулярної епохи характеризується власними особливостями, зокрема й своєрідною інтервенцією Російської православної церкви в суспільне життя країни з одночасним утиском інших релігійних організацій або спроб використання їх в політичних цілях:
— Російська політика прагне заповнити розрив, що з’явився в результаті постсекуляризму, оновленим консерватизмом та особливою роллю РПЦ МП, яка отримала майже необмежені повноваження. Як би там не було, але залучення РПЦ МП в активне життя суспільства супроводжується порушеннями прав вірян інших конфесій, зокрема й мусульман. Держава не просто перейшла до репресій стосовно послідовників Ісламу або представників інших конфесій, як це було в радянський період. Російський постсекуляризм прагне наново інтерпретувати ісламську релігійну традицію або традиційний Іслам для того, щоб адаптувати і вбудувати його в сучасну російську політику.
Йшлося й про факти переслідування мусульман на релігійному грунті, що часто маскується під притягнення до кримінальної відповідальності за начебто скоєні злочини або участь в терористичних угрупуваннях, на кшталт ІДІЛ), а також за активність у протестному русі тощо.
На завершення Григорій Мавров спрогнозував варіанти можливого розвитку ситуації з міграцією мусульман та їхнім становищем в країнах прибуття, ставленням суспільства тощо.
Текст цієї доповіді (як і матеріали, надані іншими учасниками Міжнародної ісламознавчої школи) буде оприлюднено в черговому номері альманаха «Аль-Калям».
Нагадаємо, VI Міжнародна ісламознавча школа працює з 30 червня до 5 липня в Ісламському культурному центрі м. Одеса «Аль-Масар».
