Мусульмани сьогодні стикаються з фундаментальними проблемами: перша безпосередньо пов'язана зі священними текстами, а друга - з розходженнями в інтерпретації, викликаними конкретними умовами життя спільнот, до яких вони належать.
Для мусульман Коран являє собою Cлово Бога, і все-таки це Cлово, яке з'явилося за період в 23 роки в особливому соціально-історичному контексті. Деякі з аятів Священної Книги можуть бути інтерпретовані лише з урахуванням специфічних обставин.
Буквальне прочитання і переклад роблять текст категоричним і тим самим перешкоджають нашому розумінню Одкровення. Тільки шляхом переоцінки у світлі нового контексту мусульмани можуть залишитися вірними своїй етиці й принципу завершеності ниспосланих текстів. Також і збірники хадисів (оповідання про те, що говорив, робив або схвалював Пророк Мухаммад, мир йому), повинні бути піддані критичному аналізу й інтерпретації.
Багато ісламських учених намагаються виконувати такий аналіз впродовж довгих віків. Це потрібно продовжувати, і ініціативи теологічної школи Анкари - які, проте, не слід переоцінювати - з переосмислення з критичної точки зору деяких хадисів, потрібно підтримувати.
Звичайно, результати ще треба буде оцінити й осмислити. Але сила такого підходу в тому, що він розширить поле для критичного прочитання і приведення в сучасний контекст.
Сьогодні всі мусульмани, які прагнуть залишитися вірними положенням ісламського віровчення, відчувають гостру потребу в цьому процесі. Необхідно відповісти на виклики демократизації, прав людини, економічної рівності, і, звичайно, приведення на адекватний рівень статусу жінок.
Другий виклик випливає з переінтерпретації й переосмислення. На це впливають специфіки різних культур і соціального середовища.
На Близькому Сході, в Африці й Азії - регіонах, де панують патріархальні, традиціоналістські установки - аяти Корана і хадиси інтерпретуються найбільш буквально у світлі існуючого контексту. Це блокує адекватніший підхід до священних джерел та їхніх цілей.
Процес розкриття протиріч повинен відбуватися з метою відокремлення релігії від елементів культури: неважко визнати те, що обрізання жінок, примусові шлюби і т.зв. «вбивства честі» суперечать Ісламу. Але саме релігією всі ці пережитки часто виправдовуються.
Сьогодні критичне переосмислення ісламських текстів може використовуватися для протистояння культурному відчуженню. Ми закликаємо мусульман взятися за цю ініціативу і почати в травні європейську кампанію проти примусових шлюбів.
Ми повинні просунутися вперед з реформами проти грубого буквалізму й інтерпретації священних текстів через призму культури того чи іншого народу. Ми повинні чітко усвідомити, що мусульмани не можуть залишатися вірними змістам текстів, поки не з'явиться можливість правильно їх інтерпретувати.
Мусульмани сьогодні повинні розуміти й діяти відповідно до принципу, що будь-яка релігійна система, яка залишається статичною, поступово деградує. Без цього ні віра, ні наші життєві принципи не виживуть.
Тарік РАМАДАН - професор ісламських наук Факультету теології Оксфордського університету; президент Європейської мусульманської мережі (Брюссель). Названий журналом «Time» одним зі ста провідних перетворювачів сучасності.
За матеріалами Іслам.ру
