У Запоріжжі мусульманки-активістки громадської організації «Сафія» за підтримки Ліги мусульманок України організували та провели зустріч із нагоди Всесвітнього дня хіджабу — дати, що закликає звернути увагу на випадки дискримінації послідовниць Ісламу, які дотримуються релігійних приписів в одязі.
Захід відбувся минулої суботи, 2 лютого, у конференц-залі готелю «Інтурист». Як і обіцяли організатори, гостям, а серед них було багато немусульманок, надали масу корисної інформації про те, що таке хіджаб, про його елементи, зокрема про різновиди головних уборів — лекції та бесіди, відповіді на питання, що цікавили відвідувачок.
Основна ідея вечора — донести до українців, що жінка в хіджабі не є жодною загрозою суспільству, що хіджаб — це не «символ гноблення безправної мусульманки», що скромний одяг послідовниць Ісламу не має бути причиною, з якої жінці відмовляють у роботі, навчанні... Була озвучена історія цієї дати, наведені приклади того, як жінки в понад ста країнах світу протягом кількох років 1 лютого вбираються як не цілком у хіджаб, то покривають голову хустками на знак солідарності з мусульманками, що зазнали утисків через бажання дотримуватися релігійних приписів. По суті жінки більшості країн світу таким чином не тільки підтримують мусульманок у боротьбі за їхні права, а й протестують проти всіх видів ксенофобії.
Родзинкою заходу був показ «хіджабу по-українськи»: учасниці ансамблю народної пісні та побутового танцю «Оксамит» на чолі з художнім керівником, заслуженим працівником культури України Ларисою Купчинською розповіли про українські традиції, про те, що донедавна й українки не дозволяли собі, надто заміжні, вийти на люди з непокритою головою. Говорили про те, що й сьогодні мало хто з жінок зайде до церкви без хустки на голові.
Учасниці ансамблю продемонстрували кілька традиційних способів вив'язування головних уборів та обряд «розплітання молодої», зберігся до наших днів, — один із найдавніших звичаїв, що символізує прощання з дівочим життям і перехід у сім’ю чоловіка, де молода дружина стане повноправною господинею, а незабаром і матір'ю. Як дізналися гості заходу, колись із молодої знімався вінок зі стрічками, і їй розплітали зачіску (як правило, звичайну косу. — Ред.) — звідси й назва обряду.
Також відбувся показ мусульманського жіночого одягу, і всі переконалися, що вбрання мусульманок не тільки відповідає приписам релігії, а й гарне, сучасне, відбиває тенденції моди.
Організатори вечора подякували всім його учасникам:
«Дуже дякуємо всім, хто підтримав нас, прийнявши запрошення. Ваші усмішки та гарний настрій — найкраще, чим ви можете обдарувати нас. Історія цього дня, види хіджабу та успішні жінки, що досягли величезних результатів, попри всі перешкоди, — про це все можна було дізнатися, спитати, а ще побачити, який одяг носить мусульманка в повсякденному житті, на свята, і національні елементи, що доповнюють і прикрашають скромний образ».
На завершення заходу присутні дякували організаторам і висловлювали бажання, щоб роз'яснювальна робота тривала. Як зауважила одна з відвідувачок, «це прекрасне щеплення проти ксенофобії та ісламофобії».
