«Туристичний бізнес та екзистенційний пошук особистості» — таку назву мала міжнародна науково-практична конференція, що відбулася 03–04 квітня 2019 року у Харкові. До участі у заході було запрошено і представників української мусульманської громади, зокрема керівника Управління військового капеланства мусульман України Путіліна Мурада й імама мечеті Ісламського культурного центру м. Харків Євгена Глущенка.
Євген Глущенко у своїй доповіді висловив упевненість у тому, що одним зі шляхів вирішення проблеми нетерпимості, яка ґрунтується на невігластві, незнанні і нерозумінні культури, традицій, релігійних поглядів, може стати розвиток туризму.
Також імам зауважив, що останні роки стали чи не найважчими для забезпечення міжрелігійної і міжкультурної комунікації.
«Минає вже друге десятиліття з тих пір, як події 11 вересня 2001-го сколихнули світ. Ці останні роки стали найважчими для майбутнього міжкультурного і міжрелігійного діалогу. У результаті численних військових вторгнень, терактів, революцій, глобальних міграцій, появи псевдодержавних утворень відносини між культурами опинилися під загрозою; виникли суперечки щодо готовності держави до багатонаціонального суспільства. На жаль, дехто з тих, хто піднімав питання подібної комунікації, лише продовжував культивацію стереотипів, базуючи свої дослідження на теорії зіткнення цивілізацій», — описав стан речей на сьогодні Євген Глущенко.
«Одним зі шляхів вирішення складної і водночас надзвичайно актуальної проблеми подолання нетерпимості, спричиненої нерозумінням культури, традицій, релігійних поглядів, ми вважаємо розвиток туризму, — зазначив харківський імам, нагадавши слова попереднього генерального секретаря ООН Пан Гі Муна, з якими той звернувся до учасників Міжнародної конференції з туризму, релігії та діалогу культур в Кордові у 2007 році, — Загальне прагнення до миру і взаєморозуміння у поєднанні з законним прагненням до процвітання й економічного розвитку є загальними цінностями людства, що розділяються всіма співтовариствами. У глобальному середовищі, яке характеризується зростаючою нетерпимістю і міжкультурною напруженістю, що часто посилюється економічним розривом між народами, туризм може сприяти духовній і культурній повазі всередині народів і між ними… туристи і відвідувачі можуть стати сполучною ланкою між культурами, забезпечити економічний розвиток у віддалених або депресивних регіонах і мінімізувати забобони, недовіру і ворожість».
На думку Євгена Глущенка, культурний туризм може бути широко визначеним як комерційне задоволення потреб людини в ознайомленні з особливостями (зокрема культурними) життя інших.
«Це засновано на задоволенні попиту цікавого туриста на вивчення інших народів у їхньому природному середовищі і ознайомлення з їхнім самовираженням у декоративно-прикладному мистецтві, музиці, літературі, танцях, їжі, напоях, іграх, ремеслах і мові, — сказав у своїй доповіді імам. — Туризм — зокрема й культурний, по суті — з тих видів діалогу, який передбачає, що сторона заздалегідь готова не тільки дивитися, слухати, а й сприймати, чути і розуміти. Культурний туризм дає можливість ознайомитися не лише з традиціями, побутом і середовищем життя тієї чи іншої спільності, а й сприяє більш глибокому вивченню історії і коріння народу, яке є надзвичайно важливим інструментом усунення непорозумінь у різноманітності прояву культур».
Організатори міжнародної конференції: Міністерство культури України, Харківська державна академія культури (факультет управління бізнесу), департамент міжнародного співробітництва Харківської міської ради, ГО «Соціальний Всесвіт»; Margulan Centre (археологічний центр, названий на честь відомого вченого-археолога, історика зі світовим ім’ям, основоположника казахстанської школи археології та етнографії академіка Алькея Маргулана) і Міжнародна науково-дослідна лабораторія «УМАЙ», що діють при Павлодарському державному педагогічному університеті (Казахстан).
Серед тем, які обговорювалися під час роботи конференції (доповіді, «круглі столи» і дискусії), були такі:
«Соціальна реабілітація засобами туристичного бізнесу», «Історичні форми та економічні аспекти реалізації екзистенційного туризму», «Духовна культура сучасності: відродження туристичної традиції екзистенційного пошуку», «Туризм та глобальні проблеми сучасності», «Духовно-релігійні аспекти розвитку туризму у секуляризованому суспільстві», «Духовний розвиток особистості в інокультурному середовищі» тощо.
Як зазначила старший викладач кафедри туристичного бізнесу ХДАК Мирослава Яріко, конференція — це «подорож тривалістю у два дні, шість годин і двадцять п‘ять неймовірних історій, об‘єднаних звичайною назвою: «Міжнародна науково-практична конференція «Туристичний бізнес та екзистенційний пошук особистості».
«Власне, це про відкриття себе. Про подолання бар‘єрів. Про вихід назустріч іншим. Про співтворення нашого соціального світу. Про те, що перевертає уявлення про реальність. Про те, як вирушити в дорогу. І про те, як зупинитись у вирі життя… Туризм — це ж не лише про готелі, транспорт, ресторани, індустрію розваг і купу екологічних проблем, чи не так? Тож рушаймо у подорож зі словами В. Франкла: «Життя кожної людини має лише одну мету, до неї ж веде лише один неповторний шлях», — стверджує пані Мирослава.
