Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов у п’ятницю 14 серпня 2020 року вручив відзнаку «За служіння Ісламу та Україні» ветеранові АТО, воїнові-добровольцю, що понад три роки разом з побратимами стримував окупантів на Донбасі, а до подій на Сході відстоював цивілізаційний вибір України на Майдані.
Відзнака чекала свого власника кілька місяців. Ім’я послідовника ісламу Рейімбая Мадемінова значиться у списках 57 осіб, яких вшановували торік 14 жовтня, у День захисника України.
Тоді нагороджували героїв, які, ризикуючи життям, боронять свою землю, забезпечують мир і щасливе майбутнє для всієї країни й кожного її громадянина, але з поважних причин пан Рейімбай не міг бути присутнім на церемонії нагородження. І нарешті муфтій вручив нагороду ветеранові.
«Баракаллаху фик! Спасибі, брате! Носіть цю заслужену відзнаку, тому що всі, хто захищав і допомагав захищати Україну, — гідні нагороди! Особливо Ви. Ви — доброволець, Ви пішли з власної волі тоді, коли був найтяжчий момент, коли були найстрашніші дні у 2014 році. І пішли за покликом серця, тому що Ви вважали, що маєте захистити інших. Тому наш обов’язок хоча у такий спосіб показати свою повагу і любов до Вас», — сказав шейх Саід, вручаючи відзнаку «За служіння Ісламу та Україні» Рейімбаєві Мадемінову.
Після церемонії вручення наш кореспондент поспілкувався з ветераном, який розповів про свої почуття й емоції, сказавши таке:
«Я не знаходжу слів… Мені дуже приємно, я щиро радію. Дякую за нагороду. Мені дуже приємно отримувати цю нагороду. По-перше, це перша у моєму житті медаль. По-друге, приємно отримувати цю відзнаку від Духовного управління мусульман України „Умма“, від моїх одновірців, братів і сестер. Дякую нашій уммі, шейху Саідові Ісмагілову, Військовому капеланству мусульман України і її керівнику Мурадові Путіліну, всім братам і сестрам за цю відзнаку. Я готовий і далі продовжувати боротьбу за правду, демократію, за міжрелігійні добрі відносини і європейську демократичну Україну».
Пан Рейімбай, почувши про те, що його представлено до такої значущої для нього як мусульманина нагороди, відчув шквал емоцій, які не можна ні з чим порівняти.
«Це було для мене абсолютною несподіванкою. Те, що я тоді переживав, неможливо описати, — згадує ветеран. — Це було нове почуття, порівняти яке можна хіба що з тим, що переживає чоловік, коли вперше бачить свою новонароджену дитину і вперше відчуває себе батьком…»
Зараз діяльність ветерана не пов’язана зі службою у війську, але, як стверджує пан Рейімбій, він будь-якої мити готовий повернутися до лав захисників.
Рейімбай Мадемінов на репліку нашого кореспондента щодо того, що багатодітний батько, яким є пан Рейімбай, здавалося б, вже обов’язок перед батьківщиною виконав, відслужив, й можна вже передати зброю до рук більш молодих, заперечив таке твердження, бо вважає, що саме дорослі чоловіки, які прожили життя, народили дітей, реалізували себе, а не молоді хлопці, мають першими ставати на захист Батьківщини.
На думку ветерана, загибель будь-якої людини є великим горем, але ще більшим горем є смерть молодої людини, яка ще не відчула життя сповна, не бачила світ, не відчула кохання, шлюбного життя, не відчула щастя батьківства і не тримала на руках своє дитя…
Повертаючись до відзнаки, якою було нагороджено пана Рейімбая, наш кореспондент поцікавився, чи не відчуває він якоїсь кривди в тому, що держава за понад три роки відданої його служби не віддячила хоч якоюсь нагородою? Наш співрозмовник щиро розсміявся, сказавши, що він і його побратими не заради винагород і відзнак були на Майдані чи в АТО.
«…Це поклик душі, поклик серця, адже я і мої побратими — добровольці, тому не прагнули отримати якусь медаль. Ми безкорисливо були і на Майдані, і в АТО. І певна річ, кожен мусульманин, який вважає себе чоловіком, повинен захищати не лише свій дім, свою дружину, свою родину, своє майно, а й свою країну. Тому обов’язок кожного чоловіка і мусульманина зокрема — захищати себе, своїх рідних і свою Батьківщину. Хоч визнання і відзнаки — річ приємна, проте кожен мусульманин не розраховує на нагороду в цьому світі — за все нам віддасться, Іншаллаг, в іншому житті».
До розмови долучилася дружина пана Рейімбая, яка розділила з чоловіком хвилюючу радість сьогоднішньої події — втім, як і все — і світле, і сумне у їхньому подружньому житті.
«Менi дуже приємно, що Рейімбая нагородили. Рейімбай — дуже чесна і сильна людина, яка дійсно заслуговує на цю відзнаку як воїн, — каже пані Олена. — І я знаю, що якщо він вирішить знов піти у військо — ніхто не вплине на його рішення, я знаю, що він піде за покликом свого серця. Він дуже любить Україну, вірить у демократію і справедливість — все те, що він захищав і захищає протягом свого життя, за що бореться — не тільки з 2014-го…»
