9 грудня 1917 року почав роботу Перший Курултай кримськотатарського народу.
Нині відзначається 103 річниця історичної події, яка ознаменувала собою підйом кримськотатарського національного руху періоду Революції 1917–1921 років, засвідчила волю до самовизначення і державницькі прагнення кримських татар.
Перший Курултай кримськотатарського народу було обрано у листопаді 1917 року.
З 9 по 26 грудня 1917 року він працював як національні установчі збори, які ухвалили Основні кримськотатарські закони.
З 26 грудня 1917 до осені 1918 року Курултай здійснював функції національного парламенту, зокрема утворив Кримськотатарський національний уряд.
У травні 1918-го делегати Курултаю спробували перетворити його на загальнодержавний кримський парламент.
Його учасники обговорювали державний лад Криму, взаємини кримських татар з представниками інших національностей, які проживали на півострові; шляхи проведення основних реформ. Тоді вищий представницький орган кримських татар затвердив національну символіку: прапор блакитного кольору, гімн і герб у вигляді золотої тамги кримських ханів.
Свого часу історикиня Гульнара Бекірова в коментарі виданню «Радіо Свобода» зауважила, що перший Курултай не був зборами поважних старців.
«Перший Курултай поставив очільниками кримськотатарського народу молодих інтелектуалів. Керівником мусульманського виконавчого комітету і муфтієм обрали Номана Челебіджіхана, якому тоді було всього 32 роки. Його найближчий соратник Джафер Сейдамет був ще молодшим — 28 років. Він навчався в Сорбонні. Серед лідерів народу, звичайно ж, були й люди поважного віку. Таким чином, Курултай поєднав енергію молодості з життєвим досвідом старших представників. Цей орган можна назвати європейським, оскільки після його створення започатковано випуск газети й розпочато реформу земельних відносин, тобто здійснено прогресивні кроки. На жаль, півтора століття до цього царський режим вичавлював кримських татар — корінний народ Криму — з рідної землі. А під грубим натиском більшовиків встояти не вдалося нікому», — розповіла Гульнара Бекірова.
Національне відродження кримськотатарського народу стало можливим після Лютневої революції 1917 року.
Як і на материковій частині України, активізація національного життя в Криму відбувалася під гаслами демократії і самовизначення.
«Вітаємо наших побратимів — кримців — з визначною історичною подією у їх житті і бажаємо якнайшвидшої перемоги над нашим спільним споконвічним ворогом — москалями!» — привітав кримськотатарський народ зі 103 річницею важливої історичної події — початком роботи Першого Курултаю, що відкрився 9 грудня 1917 року, український політик, військовий, громадський діяч, народний депутат України 2-го скликання, капітан 1-го рангу у відставці Євген Лупаков.
Пан Євген у своєму дописі також нагадує деякі історичні факти, зазначаючи, що так само, як Українська Народна Республіка, у грудні 1917 — січні 1918 року Крим зазнав збройної агресії більшовиків, які поставили собі за мету ліквідацію «буржуазних» урядів народів колишньої Російської імперії.
Таким чином, національне державотворення кримських татар було перервано більшовицькою окупацією.
«Втілити у життя рішення, ухвалені Курултаєм, не вдалося. Протягом січня 1918 року більшовики захопили Крим і встановили свою російську окупаційну владу на півострові. Багато діячів кримськотатарського національного руху, зокрема Номан Челебіджіхан, стали жертвами більшовицького терору», — нагадує Євген Лупаков.
Традиція скликання загальнонаціональної асамблеї була відроджена 26 червня 1991 року, коли з ініціативи Організації кримськотатарського національного руху в Сімферополі було відкрито Другий Курултай.
Статус Меджлісу і Курултаю кримськотатарського народу підтверджено Постановою Верховної Ради України № 1140–VII від 20 березня 2014 року «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української держави».
Остання позачергова сесія Курултаю відбулася 29 березня 2014 року в Бахчисараї.
Подальша діяльність представницьких органів кримських татар в умовах окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим і міста Севастополя виявилася неможливою.
26 квітня 2017 року російські маріонетки — т.зв. «верховний суд Криму» — визнав Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборонив його діяльність на території РФ.
Нагадаємо, що у 2018 році в Києві було презентовано книгу кандидата історичних наук, координатора Таврійської гуманітарної платформи, старшого наукового співробітника Науково-дослідного інституту українознавства Андрія Іванця «Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917–1918 рр.)».
Видання є першою монографією, яка досліджує діяльність першого Курултаю, який став вищим проявом самоорганізації кримськотатарського народу під час революційних трансформацій 1917–1918 років.
Книга містить сучасний науковий погляд на один із ключових періодів у багатовіковій історії корінного народу Криму, коли він переживав перехід від стану етносу до стану модерної етнонації.
Автор використав низку неоприлюднених раніше джерел, зокрема протоколи Курултаю за грудень 1917 року, а також розробив у книзі концепцію кримськотатарської революції.
Про важливість дослідженої в книзі Андрія Іванця теми і про зацікавленість української наукової спільноти і широкої читацької аудиторії історією корінного народу свідчить той факт, що за результатами дистанційної експертної сесії Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2018» з визначення «Лідерів літа», ця книга увійшла до сімки найподієвіших книжок піврічного видавничого репертуару у підномінації «Минувшина/дослідження/документи».
Довідково:
Курултай — традиційна для тюркських народів форма загальних представницьких зборів для вирішення важливих питань; аналог слов’янського віча.
Нині Курултай кримськотатарського народу — це національний з’їзд, вищий повноважний представницький орган кримськотатарського народу, який періодично скликається для вирішення всіх суттєвих питань суспільно-політичної, соціально-економічної, культурної й інших сфер життя кримських татар.
Курултай визначає основні напрями і форми діяльності Меджлісу кримськотатарського народу — вищого повноважного представницько-виконавчого органу кримських татар — у період між сесіями Курултаю.
Кримські татари втратили власну державність у 1783 році, коли територія Кримського ханства була анексована Російською імперією.
Більш ніж столітній період російського панування в Криму вкрай негативно позначився на всіх аспектах життя корінного народу.
Позбавлені самоврядування, переслідувані як потенційно нелояльні піддані, кримські татари масово емігрували до земель, що лишалися під владою Османської імперії.
На початку ХХ століття кримські татари вже складали меншість населення півострова.
