У Туреччині готується до друку перша збірка українсько-турецьких фразеологізмів «Язик до Туреччини доведе», в якій зібрано сотню найуживаніших українських фразеологізмів і турецькі відповідники.
Про це в коментарі «Укрінформу» повідомила викладачка української мови відділення україністики Стамбульського університету Тетяна Фецан-Баштепе.
За її словами, з пошуком відповідників у турецькій мові дуже допомогли студенти її відділення, що залучали до цього навіть своїх рідних і друзів. Взагалі дібрали відповідники до 250 фразеологізмів, і згодом з-поміж них обрали сотню найуживаніших.
«Фразеологізми — це жива, активна й повсякденна наша мова. Без знання фразеологізмів неможливе ознайомлення з культурою країни, її традиціями та звичаями. Щодня ми використовуємо багато ідіом і навіть не задумуємося над цим. Тому ми вирішили обрати для початку сотню найбільш уживаних — 100 фразеологізмів на щодень. Здається, не так і багато, але, повірте, знайти точний турецький відповідник до українського фразеологізму — нелегка справа», — каже Тетяна Фецан-Баштепе.
Ідея виникла близько трьох років тому, коли пані Тетяна ще не працювала у Стамбульському університеті. Намір створити збірку українсько-турецьких фразеологізмів підтримав тодішній Генконсул України у Стамбулі Олександр Гаман із дружиною Іриною.
«Спочатку планували видавати збірку на базі нашого Українського товариства солідарности у Стамбулі. Коли почала працювати у Стамбульському університеті й побачила, який у нас потужний і творчий викладацький колектив, надзвичайно наполегливі та старанні студенти, вирішили спільно втілити цю ідею в життя. Унікальність збірки в тому, що в ній поєднана праця викладачів і студентів, якими ми дуже пишаємося. Почесний член нашого товариства пан Біляль Ахмадов зголосився фінансово підтримати нас, за що ми безмежно вдячні», — розповіла Тетяна Фецан-Баштепе.
Як повідомляв «Укрінформ», у серпні минулого року в Туреччині офіційно вийшов друком підручник української мови як іноземної для тюркомовних студентів — розробка спеціалістів Української спілки в Анкарі. Викладачі відділення україністики Стамбульського університету також брали участь у роботі над ним.
