22 березня Аналітичний центр НаУКМА провів публічну презентацію результатів проєкту «Ініціатива для кримських татар», що складається з медійної та дослідницької частин.
Проєкт бере початок від «Ініціативи 26 червня» — тогорічної заяви відомих кримських татар про потребу формування нових ідей сьогодення, що визначатимуть майбутнє деокупованого Криму.
Участь у заході взяли представники Верховної Ради, Постійна представниця Президента України в АР Крим, керівництво дотичних до теми центральних органів виконавчої влади, держустанов, Меджлісу кримськотатарського народу, представники академічної та експертної спільноти, журналісти, просвітники та громадські активісти.
На заході представлено результати обговорення складних і водночас актуальних для кримських татар тем у межах випусків ток-шоу «Ініціатива». Представники ГО «Кримська проєктно-освітня платформа «Q-HUB», поділилися враженнями від дискусій в етерах, а також реакціями користувачів соцмереж і платформ на обговорювані питання.
Дослідження, що його результати також презентували на зустрічі, визначило ідеї, що мають потенціал для консолідації кримських татар усередині та навколо загальноукраїнського суспільного порядку денного.
Автори дослідження — викладачі Національного університету «Києво-Могилянська академія» Мартін-Олександр Кислий, Арсен Жумаділов, Дарія Орлова, а також експерт Постійного форуму ООН з питань корінних народів Сулейман Мамутов.
Робота має дві послідовні частини. Перша містить пошук нормативно обґрунтованих ідей у межах правового простору, друга — аналіз релевантних вторинних (відкритих) джерел, а також результати інтерв’ю кримських татар, лідерів думок, що живуть у Криму, на материковій частині України та за кордоном.
На думку авторів дослідження, належне визнання кримськотатарського народу — основа для відчуття гідности самими кримськими татарами. Місце та роль кримських татар в історії країни, її сьогоденні та майбутньому мають бути помічені та відповідно артикульовані. Формами визнання можуть бути, зокрема, відновлення топоніміки у Криму, перегляд викладу історії в освітніх закладах у частині висвітлення ролі кримських татар, інтеграція відповідних сенсів у символічний та інформаційний простір України.
Одним із висновків роботи є те, що важливим фактором визнання належного місця в розбудові Української держави та суспільства є реалізація кримськотатарським народом права на самовизначення у формі автономії в Криму.
«Серед маркерів, що дозволяють кримським татарам розрізняти „свій-чужий“, опитані респонденти відзначають ключову роль релігії, зв'язок із рідною землею, пам'ять про спільне минуле, волелюбність», — сказано в дослідженні.
Об'єднавчою для кримських татар може бути й ідея деколонізації. Таке прагнення є комплексним і містить розуміння наслідків довготривалої колонізації, переосмислення нинішніх наративів, проактивну позицію та повернення собі суб'єктности.
Коментуючи презентацію та висновки дослідження Постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева зазначила:
— Автономія не має бути самоціллю. Розвиток культури, мови, релігії має бути актуалізовано та закріплено на законодавчому рівні.
За словами директора Українського інституту Володимира Шейка, Україна просуває сьогодні у світі меседж про деколонізацію.
— Такого роду меседж став ключовим посилом у роз'ясненні нашої боротьби проти російської агресії, що триває. Коли ми це робимо, повинні розуміти, що деколонізація має відбуватись і всередині країни, і, зокрема, щодо кримських татар. Лише в такому випадку ми будемо послідовними як країна, — підкреслив він.
Учасники дискусії сходяться в думці, що завершення проєкту та дослідження в його межах мають дати новий імпульс для глибокого та чесного діалогу як усередині кримськотатарського народу, так і між кримськими татарами та українцями, Україною загалом.
— Ми не маємо допустити хибне інтерпретування бачення кримських татар щодо автономії у складі України. Міжнародне право знає різні варіанти реалізації права корінних народів, немає універсального рецепта. Автономія є інструментом для реалізації наших прав. Це наша можливість зберегтись і розвиватись, — заявив Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу.
Один з авторів дослідження, Арсен Жумаділов, презентуючи результати, підкреслив, що воно не претендує на вичерпність і не є остаточним. Проєкт покликаний стимулювати активніший діалог та осмислення кримськими татарами свого місця в майбутній Україні.
