У Кебір-Джамі у Сімферополі провели дуа (молебень) за розстріляних 17 квітня 1938 року представників кримськотатарської інтелігенції.
Дуа було проведене 18 квітня, і в ньому взяли участь заступник Муфтія мусульман Криму Айдер Ісмаїлов, імам Кебір-Джамі Ніязі Рамазанов, старший викладач кримськотатарської літератури Кримського інженерно-педагогічного університету, відомий кримськотатарський дослідник Наріман Абдульваапов, директор музею Аметхана Султана в Алупці Мустафа Мустафаєв, мистецтвознавець Ельміра Черкезова, а також члени Міжнародної організації «Бізім К'ирим» і представники кримськотатарської молоді.
Даний захід був організований за ініціативою молодої кримськотатарської естрадної виконавиці Афізе Юсуф-К'изи.
До початку дуа Н.Абдульваапов провів короткий екскурс в історію того часу і нагадав деякі прізвища кримськотатарських діячів, яких стратила «радянська каральна машина».
Згадуючи розповіді очевидців, Наріман Абдульваапов повідав: «Мені розповідали, що розстрілювали людей у підвалі будівлі, де розташовуються на сьогоднішній день Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим і Головне управління Служби безпеки України в АРК. Коли у двір до цієї будівлі під'їжджали вантажні машини, наповнені тирсою, то жителі навколишніх будинків знали, що цього дня розстрілюватимуть».
Згадуючи про це, він звернувся до молоді з пропозицією зайнятися пошуком місця, куди були викинуті тіла розстріляної кримськотатарської інтелігенції, і встановити на цьому місці пам'ятник.
Крім того, після розповіді Н.Абульваапова розв'язалася дискусія, у ході якої обговорювалися причини того, що трапилося у ті роки.
Директор музею Аметхана Султана в Алупці Мустафа Мустафаєв пригадав ще один факт знищення представників кримськотатарського народу. Він розповів, що в 1945 році до Криму повернулися близько 300 офіцерів із числа кримських татар, які не знайшли у своїх будинках рідних їм людей. «Радянська влада не знайшла кращого методу, ніж розстріляти їх», - зауважив М.Мустафаєв.
Він також звернув увагу молоді на те, що необхідно знайти й це місце, де закопані кримськотатарські офіцери.
«Говоритимуть, що цього не було, проте говорили, що й жителів Арабатськой стрілки не топили в Азовському морі. На сьогоднішній день є факти що доводять, що трагедія на Арабатській стрілці все ж таки була», - підкреслив директор музею.
Після тривалого екскурсу в історію кримськотатарського народу імам Кебір-Джамі прочитав дуа (молебень) за розстріляних 17 квітня 1938 року кримськотатарську інтелігенцію і за всіх кримських татар, які стали жертвами політичних репресій.
Серед розстріляних 17 квітня 1938 року були видатні громадсько-політичні діячі, письменники, учені, працівники культури тощо.
Видання «Півострів» наводить деякі імена безневинно убитих від рук радянської каральної машини: делегат I національного Курултаю від Ялтинського району Ісмаїл Ак'к'і, заступник ректора Кримського педагогічного інституту з учбової роботи, перекладач, керівник Кримського державного видавництва Абдюль-Керім Джемаледінов, письменник, педагог, громадський діяч Асан Сабрі Айвазов, письменник, учений, педагог Осман Нурі-Асанович Акчокракли, поет, педагог Абдулла Абільєвич Лятиф-Заде і багато інших.
За матеріалами «Полуостров»
Посилання на тему:
В кримських мечетях пройде молебень із вшанування пам’яті І. Гаспринського
В Криму пройдуть молебні та жалобний мітинг памяті Номана Челебіджихана
