Відомий український сходознавець, кандидат історичних наук Михайло Якубович розповів про підготовку до презентації другого видання свого перекладу Корану українською мовою, що вже отримала високу оцінку фахівців.
- Що вас надихнуло на такий складний і відповідальний труд, як переклад божественного Корану українською мовою?
- Справа в тому, що з ранніх років у мене був інтерес до Сходу в цілому і до ісламу зокрема. Пізніше, після знайомства зі смислами Корану в перекладах (російською, польською, англійською), бажання читати оригінал спонукало мене до вивчення арабської і надалі привело в ісламознавчої науки. Україна має дуже давні зв'язки з ісламським світом, не кажучи вже про те, що в нашій країні проживає до півмільйона мусульман. Тому дати можливість моїм землякам ознайомитися з Кораном (вірніше наблизитися, оскільки переклад ні в якому разі не замінить оригінал) - це спроба дещо зблизити різні культурні поля в Україні. Крім того, коли перекладаєш текст, здається, що сам краще розумієш його. Саме так з'єднуються розуміння і пояснення іншому, а значить - власне осягнення сенсу в досвіді.
- Як проходила робота над перекладом Корану?
- Це був дуже тривалий процес, він зайняв більше п'яти років. В першу чергу я хочу зазначити, що мій переклад спирається не просто на моє особисте розуміння тексту, а на ісламську екзегетичну традицію. Я зараз навіть навряд чи зможу перерахувати всі сотні коментарів до Корану, з якими я працював, хоча, звичайно, вирішальне значення зіграли найбільш авторитетні середньовічні тексти - тлумачення ат-Табарі, Ібн Касир, аль-Багавві, аль-Куртубі та інших відомих авторів. Проводились і спеціальні консультації, зокрема, з ученими з Єгипту, Саудівської Аравії, Марокко, Лівії, Сирії та інших мусульманських країн. Найперше видання перекладу було затверджено спеціальною комісією в Медині (Саудівська Аравія), а вже в новому виданні я врахував і самі новітні побажання від експертів і пересічних читачів. Праця проходила не завжди «за графіком» - переклад деяких аятів вимагав багатьох годин роботи, інші вдавалися набагато швидше. Звичайно, особлива увага приділялася питанням доктринального характеру (наприклад, переведення прекрасних імен Аллага) і правового (аяти, які ісламська традиція відносить до розряду ахкам, «законів»).
- Чи спиралися ви на досвід попередніх перекладачів Корану українською мовою, таких, як Валерій Рибалкін, Валерій Басиров і Ярема Полотнюк?
- Роботи Яреми Полотнюка і Валерія Рибалкіна, на жаль, не були завершені. Ярема Полотнюк видав свого часу переклад мекканских сур, а переклад Валерія Рибалкіна, наскільки мені відомо, друкується по частинах досі.
Я добре знайомий з цими текстами, але обрав дещо інший підхід і до лексики, і до тлумачення деяких важливих доктринальних моментів.
- У чому принципова різниця між вашим перекладом Корану та іншими перекладами?
- Я не намагався досягти чогось принципово нового, швидше хотів виконати цю роботу максимально «консервативно». Наприклад, багато перекладачів (особливо це характерно для західного сходознавства) починають міняти місцями порядок сур, видаляти нумерацію аятів, заявляють про принципову відмову від мусульманських коментарів. Останнє, наприклад, взагалі дивує: все, що ми знаємо про події, що супроводжували послання Корану, нам відомо виключно з мусульманських джерел, в першу чергу хадисів. Як можна, декларуючи науковий підхід, відмовлятися від цього найціннішого матеріалу? Звичайно, не все і там однозначно, але ігнорувати цей досвід непробачно, тим більше якщо мова йде про мусульманський переклад.
В цілому, я намагався весь час думати про читача - не перевантажувати його зайвими коментарями (для цього є спеціальна література), не використовувати архаїзми, довгі речення, складні вставки. Словом, хотілося зробити текст таким, щоб він був максимально доступний читачеві і зручний для цитування.
- Чи використовували переклади російською мовою?
- Мій переклад в першу чергу спирався на арабський оригінал і, звичайно, арабські коментарі до Корану. Хоча з російськими та іншими перекладами Корану на інші мови я дуже добре знайомий. Зараз завершую англомовне дослідження-довідник «Бібліографія перекладу смислів Корану слов'янськими мовами», яке охопить понад 50 перекладів, що з'явилися з 1686 по 2012 рік. З них більше 20 - власне на російську мову. На мій погляд, найбільш вдала робота, що витримала вже десятки видань, - робота азербайджанського теолога Ельміра Кулієва. Не зайвим буде згадати і працю Мухаммада-Нурі Османова, автор вперше в традиції перекладів Корану на російську широко використовував мусульманські коментарі до Корану.
- Ви як сходознавець знайомі з культурою Азербайджану. Що ви можете сказати про роль азербайджанських діячів у розвитку мусульманської культури і науки?
- На мій погляд, цю безумовно значиму роль ще необхідно оцінити. З Азербайджану, як відомо, виходили і філософи (наприклад Бахманьяр, учень Ібн Сини), і суфії, і багато інших релігійних авторитетів. Особливо цікаво дати оцінку тим особистостям, які творили в так званий «постклассический» період ісламської історії (ХIV-XVIII століття), який сходознавчою наукою досить слабо вивчений. Та й сучасний Азербайджан показує дуже гарний приклад того, як можна поєднувати віру і сучасність.
- Презентація вашого перекладу Корану запланована на березень. Як умма України його сприйняла?
- Дуже позитивно, зокрема, муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов написав передмову до другого видання. Багато виправлень, які були внесені в нове видання, також стали можливими завдяки уважним читачам серед українських мусульман.
Джерело: Vesti.Az
