Суди над кримськими татарами — імамом і активісткою — перенесені на 25 червня

Суди у справі імама села Долинка Неметуллаєва Юнуса, якого звинувачують в участі у жалобному мітингу 18 травня 2015 року, присвяченого жертвам Депортації кримськотатарського народу, з ініціативи звинувачення перенесли на 25 червня. У справі голови Красноперекопського регіонального меджлісу Саніє Аметової про притягнення її до адміністративної відповідальності за організацію того ж мітингу також перенесений на ту ж дату. Суд над Юнусом Неметуллаєвим призначений на 15-ту годину, над Саніє Аметовою — на 16-ту годину. Перерви були оголошені «для більш ретельного вивчення обставин справи».

Про це інформагентству QHA повідомив глава ЦВК Курултаю Заір Смедляєв.

Ці рішення були прийняті під час судових засідань Красноперекопського районного суду 18 червня. Як розповів Заір Смедляєв, до будівлі суду прибула велика кількість представників силових структур.

— Раніше ми ніколи не бачили, щоб на якесь адміністративне судове засідання залучали стільки силовиків: там були і представники ФСБ, та Центру Е., велася прихована фіксація, був присутній ОМОН, поліція, судові пристави. Очевидно, все це було зроблено для того, щоб в черговий раз спробувати залякати нас, — сказав Смедляєв.

За його словами, суд на Саніє Аметовою відклали на 25 червня через брак свідків.

— Відклали, тому що необхідно запросити свідків і понятих, які нібито були присутні під час відмови від надання свідчення та ознайомлення з протоколом. Хоча ніхто з учасників цього судового процесу з самим документом як таким ознайомлений до суду не був. Другий примірник протоколу про адмінпорушення на руки не видавався, так само, як і не направлявся поштою. Людину звинувачують, а в чому — невідомо, — зазначив він.

Кримськотатарський активіст підкреслив, що підготовка і проведення траурного мітингу 18 травня у Воїнці, присвяченого жертвам Депортації кримськотатарського народу, проходили в рамках чинного законодавства, і підстав стверджувати, що акція була незаконною, немає.

— Чому вона повинна платити штраф, якщо вони спочатку узгодили захід, зробили все, як годиться — написали заяву, було розпорядження адміністрації та закріплені відповідальні за цей захід. Тобто вони подали заяву 7 травня, 13 — проведення мітингу дозволили, і надалі ніяких заборон не було. А якщо кому-небудь потім захотілося переформатувати цей траурний мітинг в інший захід, організаторів повинні були повідомити про заборону. З самого початку проведення мітингу ніхто про заборону або про будь-які порушення не повідомляв, за винятком вимоги прибрати гасла, яке відразу ж учасники мітингу і виконали. Жлдних зауважень надалі ні під час мітингу, ні відразу по його завершенню висловлено не було. А потім через добу, можливо, за вказівкою згори, почалися якісь незрозумілі дії, — сказав Заір Смедляєв.

На думку Смедляєва, це чергова акція залякування кримських татар.

— Бідну жінку, що піклується за сином-інвалідом, хочуть піддати публічній прочуханці, — додав він.

Нагадаємо, спочатку призначена дата розгляду справ була призначена на 18 червня — перший день священного для мусульман місяця Рамадан, що викликало великий резонанс — в соціальних мережах багатьма користувачами це рішення було охарактеризовано, як «зухвале, демонстративно цинічне».

Нагадаємо, глава меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров назвав суд над Саніє Аметовою «ганебною дією» влади: «Суд, який готується над головою Красноперекопського регіонального меджлісу Саніє Аметовою і призначений на перший день священного місяця Рамадан, є ще однією ганебною і злочинною дією влади, скоєною стосовно кримськотатарського народу», — заявив Чубаров.

Раніше організатор мітингу 18 травня в Красноперекопському районі Саніє Аметова розповіла інформагентству QHA, що послужило причиною її судового переслідування, та які події передували повісці до суду.

— Я як голова регіонального меджлісу написала заяву за 15 днів до 18 травня про те, що ми хочемо провести районний мітинг, присвячений траурному дню. Подали цю заяву в сільську раду Воїнки (ми багато років проводимо мітинг у Воїнці, бо там проживає багато кримських татар, близько 1600 сімей, і з інших селищ люди теж приїжджають). Сільська рада відразу дала нам дозвіл. Потім вони оповістили район, і тамтешня влада почала нервувати, мовляв, як це Воїнка нам дозвіл дала. Наш дозвіл змінювався, вже подія значилася не як мітинг, а як покладання квітів. Ми сказали, що у нас такого поняття «покладання квітів» немає, у нас є молебень і траурний захід», — розповідає Саніє Аметова.
Організаторів мітингу викликали два дні поспіль — 16 і 17 травня — в Красноперекопськ на круглий стіл, присвячений протидії екстремізму. У круглому столі брали участь всі силові структури: ФСБ, прокуратура, поліція. За словами Саніє Аметової, їй запропонували провести мітинг о 10:30, коли його буде проводити уряд, проте Саніє Аметова наполягала на 15:00, в результаті їм дали дозвіл на цей час.

До мітингу організатори підготували гасла: «Поверніть лідерів на Батьківщину!», «Свободу Чийгозу!», «Поверніть АТР, Лялі, Мейдан!», одне гасло українською мовою «18 травня — день депортації крімськотатарського народу!», а також кримськотатарською «Кирим — Бізім Ветан!» («Крим — наша Батьківщина»).

— Коли ми винесли і відкрили гасла на мітингу, до нас підійшли правоохоронці — 5–6 чоловік, оточили, сказали, мовляв, «зараз вашу молодь заберемо, якщо ви ці гасла не зберете». Вони почали на нас тиснути, і ми прибрали гасла. Потім вони мені сказали: «Чекай, завтра ми до тебе приїдемо», — розповідає голова регіонального меджлісу. За її словами, в мітингу взяли участь близько 450 осіб. Також прибули по чотири машини з людьми з Бешуі і Долинки. Були покладені квіти до пам’ятника жертвам депортації у Воїнці. Квіти в кошику були жовтого і блакитного кольорів.

— Коли кошик поклали, відразу прибігли 8–10 правоохоронців, неначе кошик являє собою якусь небезпеку», — зазначила Саніє ханим.
Активістка зазначила, що весь мітинг правоохоронці знімали на відео, в тому числі й момент, де люди кричали «Міллет! Ватан! Кирим!» («Народ! Батьківщина! Крим!»), говорили «Аллаhу екбер!», читали молитву.

19-го травня вдень ​​дві машини з поліцейськими — 8–9 чоловік — приїхали до Саніє Аметової додому.

— Близько години мене протримали у дворі будинку, зібралися люди. Правоохоронці включили відео і почали зі мною полеміку у дворі. Потім сказали, щоб я проїхала з ними у відділення. Почали вишукувати тих, хто тримав ці гасла. Вони провокували мене, щоб я сказала, що це я їх написала. А я сказала — хтось написав, точно не знаю, хто. Ми завжди писали гасла. Крім гасел і прапорів, ніколи нічого не беремо на мітинги, — сказала вона.

Коли Саніє Аметова приїхала у відділення, їй запропонували підписати протокол, але вона відмовилася.

— Я сказала, що нічого підписувати не буду, я тільки напишу, що проти себе і своїх близьких свідчення давати не буду згідно зі статтею 51. Потім вони привезли мене додому. І ще сказали: «Тепер забудь про 18 травня», я їм відповіла: «Наш народ ніколи 18 травня не забуде, навіть якщо ви нам роти закриєте».