У підготовлений Україною на найближчий обмін список із 200 осіб внесено 86 незаконно ув’язнених кримських татар: ті, хто відбуває покарання, або громадяни, що відбули покарання та перебувають в обмежувальних умовах.
Про це повідомила Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова в інтерв’ю агентству «Укрінформ», додавши, що у списку є громадяни України, що перебувають в окупованих районах Донецької та Луганської областей.
Водночас український омбудсмен зазначила, що обмін — це такий захід, що підготування до нього потребує тиші, й те, що стосується списку, потребує обережности.
— Чому ми кажемо, що всіх разом до 200 осіб? Тому, що ми, офіс уповноваженого й інші органи державної влади України, інколи не можемо встановити точне місце перебування того чи іншого громадянина. Трапляється така ситуація, що хтось зник безвісти, і цих людей українська сторона подає у списках, щоб знайти їх та обміняти, а та сторона або підтверджує, або ні наявність таких людей, — пояснила вона.
У своєму дописі в соцмережі «Фейсбук» Людмила Денісова додала: «Оптимізм щодо взаємного звільнення є обережним, але маємо бути впевненими, що цей день настане».
Як повідомляла 5 березня прес-служба Президента України, українська сторона в Мінську передала список із понад 200 прізвищ для майбутнього взаємного звільнення утримуваних осіб. Президент України Володимир Зеленський розповів про це в інтерв’ю турецькому телевізійному каналу «ТРТ».
— Ми передали в Мінську список із понад 200 осіб. Це дуже важливо. Ми дізналися імена цих людей, де вони перебувають. Ми не знаємо, коли та з яких регіонів ми повернемо цих людей, але ми, безумовно, прагнемо цього, — заявив голова держави.
Президент зазначив, що деякі люди, що їх Україна хоче обміняти, могли вже померти:
— Деяких катували. Ми не знаємо, хто там є. Але, на жаль, знаємо, що зможемо повернути лише тіла деяких із цих людей. У Мінській групі є люди, які працюють над усіма цими питаннями.
Крім того, за словами Президента, триває обговорення з Росією питання прав кримських татар в окупованому Криму.
Володимир Зеленський зауважив, що треба використати всі дипломатичні засоби для припинення війни та повернення людей:
— Дуже важливо говорити про місця розведення військ. Я маю на увазі те, що торік ми визначили три гуманітарні зони розведення. Є ще три точки, про які ми говоримо.
Водночас, за словами Президента, найскладнішим у переговорах лишається питання Криму, але без нього говорити про територіальну цілісність України неможливо:
— Коли я брав участь у Нормандській зустрічі, я порушував це питання, але всі говорили про Донбас, про те, як зупинити війну на Донбасі. Криму там не було, в жодній домовленості не було. Крим для нас — стратегічне питання. Ми не можемо говорити про територіальну цілісність України, не обговорюючи питання Криму.
Нагадаємо, в останньому обміні не було жодного кримського в’язня, з приводу чого 5 вересня 2019 року голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що українська влада, погоджуючись із будь-якими форматами обміну та звільнення своїх громадян, що перебувають у заручниках у Росії, але без кримських татар, насправді лише заохочує країну-агресора в її спробах укріпитися в окупованому Криму.
Станом на 7 вересня 2019 року (попередній обмін) в окупованому РФ Криму незаконно утримують під вартою 86 українських політв'язнів, 34 серед них засуджено, частину етаповано до колоній Криму та РФ.
Нагадаємо, ще 7 липня 2015 року загальний комітет Парламентської асамблеї (ПА) ОБСЄ з демократії, прав людини та гуманітарних питань на своєму засіданні в Гельсінкі схвалив резолюцію «Викрадені і незаконно ув'язнені в Російській Федерації українські громадяни».
Нагадаємо, російська правозахисна організація «Меморіал» не раз заявляла, що оголошення владою РФ «Хізб ут-Тахрір» терористичною організацією (саме за належність до неї в Криму арештовують кримських татар. — Ред.) є абсолютно безпідставне. Як зазначили в «Меморіалі», Росія — єдина держава у світі, що вважає її за «терористичну»:
«У жодній з відомих нам кримінальних справ, у рамках яких за ґратами опинилися вже понад 250 мусульман, нема ознак не тільки тероризму, а й підготування чи принаймні обговорення терактів, застосування зброї <...> Репресії спрямовані не просто проти мирних мусульман, не просто проти кримських татар, але проти мирного громадського опору політичним репресіям Кремля в Криму. Люди, що надавали жертвам інформаційну підтримку, організовували передачі в’язням і допомогу їхнім сім’ям, регулярно відвідували суди в політичних справах, самі опинилися за ґратами. Більшість заарештованих пов’язані з правозахисним рухом „Кримська солідарність“, що підтримує жертв переслідувань <...> Зручне та вже звичне звинувачення в участі в «Хізб ут-Тахрір» стало лише приводом та інструментом придушення громадської солідарности та громадянської активности кримських татар».
