Дві третини опитаних проголосували б за мусульманина, − результати анкетування

Інтернет-видання «Іслам в Україні» регулярно проводить опитування громадської думки з метою з’ясувати ставлення відвідувачів ресурсу до тих чи інших подій або думку щодо настроїв у суспільстві.

Запитання і пропоновані варіанти відповідей анкетування, яке завершилося 28 жовтня, повинні були продемонструвати рівні толерантності та її протилежності − ксенофобії в соціумі: «Віддали б ви на виборах свій голос за кандидата у депутати, в мери, у президенти, якщо він − мусульманин?».

62% опитаних відповіли ствердно, при цьому 5% віддали б голос послідовникові Ісламу, незалежно від його програми, а 57% проголосували б за мусульманина за умови, якщо він − «гідний кандидат».

29% респондентів вважають, що релігійна приналежність кандидата не є чинником, що впливає на рішення виборця. 1% опитаних вагалися з відповіддю. 2% взагалі ігнорують вибори, тому питання переконань кандидата з порядку денного знімається. І 6% зізналися, що принципово не голосували б за мусульманина, а це практично кожен шістнадцятий респондент.

Цікаво, що публікація муфтія Духовного управління мусульман України «Умма» Саіда Ісмагілова в Фейсбук про проведення опитування дозволила користувачам соцмережі не тільки відповісти на запитання, але й пояснити, чим би вони керувалися, приймаючи те чи інше рішення, а також запропонувати свої варіанти відповідей (що не було передбачено в розміщеній на сайті анкеті).

Велика частина користувачів, серед яких (за їхніми ж твердженнями) були і християни (православні, греко-католики), не тільки відповіла на це питання («віддали б ви голос за мусульманина на виборах») позитивно, але навіть назвала можливі кандидатури: Рефат Чубаров, Мустафа Джемілєв, Саід Ісмагілов.

За ними йде група тих користувачів, для яких релігійна приналежність кандидата не має значення, і вони беруть до уваги особистісні якості кандидата (морально-етична складова − на першому місці, потім − громадянська позиція і професіоналізм). Зауважимо, серед цих людей виявилися й ті користувачі, у яких саме запитання викликало подив і навіть обурення, оскільки вони визнали акцентування уваги на релігійній приналежності кандидата дискримінаційним і некоректним.

І один користувач відповів негативно, аргументувавши це тим, що мусульманин-кандидат нібито (цитуємо) «… неминуче буде перебувати під сильним впливом своєї умми, яким би „світським“ він не був…» (кінець цитати). Цей аргумент, на думку інших користувачів, не витримує критики.

У коментарях користувачі соцмережі також згадали несвітські держави з мусульманами на чолі:

− За великим рахунком їх два: Іран і Саудівська Аравія. Решта країн дуже навіть світські: від Туреччини й Еміратів до Індонезії та Бангладешу.

В цілому ж відповіді були співзвучні публікації Sapfira Alferova: «За плодами їх пізнаєте їх. Чи збирають з терену виноград чи будяків інжир? (Мф 24, 4). Наскільки мені відомо, про те ж саме йдеться і в Корані, Торі (тільки слова інші). За справами судити потрібно, а релігія − та яка різниця!».