У Києві на міжнародному фестивалі «Книжковий арсенал» 22 травня презентують книгу «Кримськотатарська кухня». Як стверджують автори, видання присвячене не лише рецептам й історії тих чи інших кримськотатарських страв. Книга розповідає історією народу крізь призму кулінарних традицій.
Як повідомляє Радіо Свобода, в ефірі денного ток-шоу на Радіо Крим. Реалії ведуча Олена Ремовська разом з українським гастрокультурологом, керівним директором видавництва «їzhak», автором ідеї створення книги «Кримськотатарська кухня» Оленою Брайченко і кандидатом історичних наук, автором книги Оленою Соболєвою говорили про етапи дослідницької роботи над цим виданням, а також про зміни, яких зазнала національна кухня кримських татар після депортації.
Попри те, що книга розповідає про їжу, Олена Брайченко вважає, що логіка її побудови й ідея полягають у тому, щоб не лише навчити готувати чебуреки, пиріг кубете або інші страви. Адже автори намагалися доступною для читача мовою розповісти про історію кухні і пояснити, що вона теж зазнає змін в умовах трансформації політичних процесів.
«Дійсно, у нас є розділ про те, як змінилася кримськотатарська кухня після депортації 1944 року. Я знайома з Оленою Соболєвою, тому була впевнена, що вона — саме той автор, який без зайвого пафосу, дуже професійно і свідомо підійде до справи, написавши правильний супровідний текст до страв. Такої книги українською мовою досі ще не було», — зазначила автор ідеї створення книги.
Автор книги Олена Соболєва розповіла, що вивчає кримськотатарську етнографію, народну культуру, різні аспекти побуту і святково-обрядові системи.
«І в обрядах, і в побуті так чи інакше мені доводилося записувати про їжу якісь фрагменти <…> Я робила записи ще під час роботи над своєю дисертацією про кримськотатарське весілля. Між 2004 і 2012 роками я їздила різними містечками і селами, розмовляла зі старожилами, шукала тих, хто був народжений у Криму або пам’ятає своє життя на півострові до депортації. Потім мої поїздки закінчилися, адже після анексії вільне відвідування Криму з метою запису етнографічних матеріалів — неможливе, на жаль», — зауважує пані Олена.
Олена Брайченко також зазначила, що кримськотатарський народ наділений неабиякою силою волі, яка спрямована на збереження основ своєї гастрономічної культури.
