У дні вшанування пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу про цю трагедію йшлося в одній з передач «Воскресіння. Живе радіо» за участі журналіста Ділявера Саідахметова, чия родина теж зазнала поневірянь у вигнанні.
Разом з ведучею Ольгою Юрченко він згадував й про інші тяжкі випробування, які принесла з собою Росія на півострів — і вимушене переселення кримських татар за часів Катерини, й еміграцію багатьох представників народу через прихід більшовиків, й репресії 30-х років, коли сталінський режим винищував інтелектуальну еліту киримли, й спробу «остаточно вирішити кримськотатарське питання» — знищити народ як такий, не лише позбавивши його рідної землі, а й мови, традицій, релігії…
Втім, як розповів гість студії, за переказами старших родичів він знає, що перше, що брали з собою кримські татари, назавжди залишаючи власні оселі, — це Коран:
— Релігія, віра були для кримських татар завжди дуже важливими: для самовизнання, самоідентифікації, самосприйняття, — зокрема, відзначив Ділявер Саідахметов. — У будь-якій з кримськотатарських родин ви знайдете Коран, який разом з родиною поїхав з Криму у депортацію і разом з нею повернувся на півострів. Перше, що брали люди с собою — це Коран. Дехто може сказати, що це не раціонально… Наприклад, мій дідусь каже, що коли їх вантажили в машини, його тато говорив йому:«Скоріш за все, нас везуть розстрілювати». Тобто люди не думали про якусь там депортацію, але взяли з собою тільки Коран…
Довідково:
74 роки тому, навесні 1944 року, радянська влада повернулась у Крим й відразу вдалася до масових репресій — до «неблагонадійних» насамперед потрапили представники «нелояльних народів». 11 травня 1944 року Державний комітет оборони СРСР ухвалив історичну постанову № 5859 про виселення кримських татар із Кримської АРСР. Депортація розпочалось 18 травня 1944 року, й за лічені дні півострів був «зачищений» від близько 200 тис. кримських татар. Майже половина депортованих загинула дорогою чи на місцях вигнання. В Україні ця депортація визнана геноцидом.