Мусульмани в українському війську виконують не тільки громадянський обов’язок, а й релігійний — боронити свій дім від загарбників. А мусульмани, що піддавшись російської пропаганді, пішли воювати проти України — це порушники, і їхні вчинки не є нормою ісламу. Відповідно, їхня служба в російській армії — це участь у загарбницькій війні, що суперечить приписам ісламу. Натомість для українців ця війна, навпаки, визвольна.
Про це та про те, як воюють українські мусульмани на фронті, що є для них ця війна, Мурад Путілін, голова Управління Військового капеланства мусульман України, розповів виданню «Східний варіант».
«У Корані ніде не сказано про загарбницькі війни. Мусульманин має воювати лише за справедливість, якщо нападають на його дім. Якщо ми поглянемо на чеченців, дагестанців чи калмиків, які воюють за Росію та сповідують іслам, то вони прийшли, щоб притиснути інших, а це є гріх. Цих людей треба знищувати, незважаючи на віровизнання», — каже капелан.
Щодо основних релігійних обов’язків, то за умов війни дозволені певні послаблення. Утім, за словами шейха Мурада, вірні навіть на фронті намагаються не пропускати молитов і постити, наприклад у Рамадан. Він пояснює, що піст у Рамадан — обов’язок для всіх мусульман, але людину, що воює, в ісламі вважають такою, що в цей час у подорожі й терпить тяготи цього шляху, тож йому дозволено не постити, але потім треба надолужити пропущені дні посту:
«Я постійно їжджу до хлопців, і багато хто з них тримає піст. Якщо подивитися на найвеличніші битви в історії ісламу, то всі вони відбувалися в місяць Рамадан. Це важко, але водночас за це буде велика нагорода. Звичайно, якщо є бойовий вихід, завдання або бій, то піст переривається, але потім його все одно тримають. Для мусульман це не є щось важке».
Ця війна — відновлення справедливости, каже капелан, але відвойовувати цю справедливість треба не тільки за законами війни, а й за законами ісламу. Коран має однозначні відповіді на те, як має поводитися воїн із ворогом. Ворог — це зло, а зло має бути знищене. Іслам каже, що воювати треба, але не можна порушувати меж дозволеного.
«Тим, на кого коїться напад, дозволено битися, захищаючи себе від насилля. Мусульманин має воювати тільки проти військових. І в Корані сказано: „І бийтеся на шляху Аллага з тими, хто воює проти вас, але не переходьте меж дозволеного. Воістину, Аллаг не любить тих, хто переходить межу!“ (2:190). Так само є норми гуманности Пророк Мухаммед (мир йому і благословення) казав: „Воюйте з тими, хто протистоїть вам. Не будьте озлоблені, не будьте ненадійні, не калічте, не вбивайте дітей, не вбивайте людей, що в монастирях“», — розповідає Мурад Путилін.
Якщо воїн живе за принципами ісламу, йому легше впоратися з розумінням війни та її реаліями. Капелан наголошує, що головна норма — справедливість, і коли воюєш за неї, то питання, правильно це все, чи ні, не стоїть.
Мусульмани в українському війську визнають ті самі загальнолюдські цінності, що і представники інших релігій. Тож казати, що мусульмани чимось відрізняються від християн чи юдеїв не варто, адже на фронті всі виборюють спільну перемогу.
«Я не бачу різниці, мусульманин це чи ні. Коли приїжджаємо на позиції, то до мене звертаються всі. Комусь треба обговорити духовні питання, комусь просто отримати підтримку, а дехто може розповісти, що планує або вже прийняв іслам», — каже хаджі Мурад.
За його словами, випадки навернення в іслам на фронті зовсім не поодинокі. Головне, щоб бажання прийняти віру було щире. Також збільшилася кількість мусульман, що воюють за Україну. Перед початком повномасштабного вторгнення РФ у підрозділі могло бути кілька людей, що визнають іслам, а тепер є навіть ісламські батальйони, каже капелан:
«Точно сказати, скільки мусульман тепер воює, важко, адже статистика за віровизнанням військових не ведеться. Можу зазначити, що тепер [їх] стало значно більше, ніж у 2015 та інших роках, коли війна була тільки на Донбасі. Нині є цілі батальйони, де воюють лише мусульмани. Це не тільки кримські татари, а й чеченці, грузини-аджарці тощо. Є й ті, хто приєднався до української армії для боротьби зі спільним ворогом — Росією. Якщо буде знищений цей ворог, то їхні народи здобудуть незалежність».
В інтерв’ю порушили й тему упереджень щодо ісламу в нашому суспільстві. Через вплив ворожої пропаганди дехто вважає мусульман мало не терористами. Звісно, до цього доклали руку й росіяни з їхньою пропагандою, яка показує мусульман бойовиками, що захоплюють заручників, і нинішні так звані кадировці, що тероризують населення на окупованих територіях України. Але міряти всіх однією міркою не варто, зазначає капелан:
«Є мусульмани-злочинці, є ті, що вживають алкоголь та наркотики, є ті, що живуть розпутно. Але є й ті, хто дотримується всіх норм, хто практикує іслам щодня. Релігія не визначає порядности людини».
Через стереотипне мислення дехто впевнений, що жінки-мусульманки сидять удома та в усьому покірні чоловікові, але це не так. Мусульманки також воюють за Україну, зазначає Мурад Путилін:
«Варто згадати хоча б Аміну Окуєву, що віддала життя за Україну. Мусульманки також є в армії, і це не тільки медики чи кухарі. Жінки так само беруть до рук зброю та йдуть захищати свою Батьківщину».
