Щодо послідовників ісламу в суспільстві, зокрема й українському, побутує думка, що вони зосереджені винятково на релігійних питаннях та особистому житті, яке, власне, й «крутиться» навколо релігії. Проте відданість мусульман віровченню виражається не лише дотриманням обрядової його сторони — обов’язкових щоденних п’ятиразових молитов, колективних джума-намазів щоп’ятниці чи здійсненням паломництв — а тим, що вони дійсно керуються релігійними настановами у всіх сферах життя, є активними учасниками життя соціуму, у багатьох сферах є ініціаторами й реалізаторами значущих проектів та програм. Не виняток і правозахисна діяльність — українські мусульмани прагнуть знати й розуміти всі тонкощі законодавства (як вітчизняного, так і міжнародного) стосовно прав людини, аби бути здатними їх відстоювати.
Тому серед учасників заходів з правозахисної тематики завжди можна зустріти мусульман. Були вони й на семінарі «Медіа без упереджень: слова мають значення», присвяченому стандартам недискримінації за ознакою статі у медіа та рекламі, а також висвітленню тематики національних громад у медіа. Цей захід днями відбувся в Запоріжжі і став першим з чотирьох регіональних семінарів, які проведуть цієї осені. Ще три відбудуться в Ужгороді, Сумах та Рівному.
Своїми враженнями від семінару поділилася Танзіля Ісса, представниця Ліги мусульманок України та голова громадської організації «Сафія»:
— Як тільки я побачила оголошення у Facebook щодо заходу, одразу зареєструвалася до участі, бо заявлена тематика останнім часом, на жаль, стала більш актуальною, зокрема почастішали випадки агресивної поведінки й навіть напади на представників спільнот, які є меншістю в нашій країні, в тому числі й на мусульман… Але, на думку організаторів заходу, найбільше від проявів нетерпимості страждають роми, тому більша частина обговорень була присвячена саме цьому.
Зі слів учасниці семінару, питання дискримінації, утисків та нападів на релігійному підгрунті та висвітлення подібних ексцесів в ЗМІ залишилися поза межами порядку денного семінару-тренінгу.
Другий великий блок обговорень — дискримінація за статевою ознакою під час працевлаштування, на робочому місці, в кар’єрі, а також сексизм у рекламі, експлуатація образу жіночого тіла як «рушія реклами».
Як і було заявлено, обговорювалася роль ЗМІ в поширенні чи подоланні стереотипів щодо представників меншин, наводилися приклади помилок, яких припускаються журналісти під час висвітлення цієї проблематики тощо.
З метою підвищення обізнаності фахівців, які працюють у медіа, було розроблено порадник з практичними кейсами та рекомендаціями, які допоможуть орієнтуватися у ключових елементах висвітлення соціально чутливих питань та у використанні етично-коректних слів та висловів під час створення якісних інформаційних матеріалів.
Завідувач сектору з питань європейської інтеграції Міністерства інформаційної політики України Людмила Василенко зазначила, що формування чутливої та толерантної журналістики є важливим елементом становлення європейських стандартів медіа в Україні.
Захід проводився проектом «Свобода медіа в Україні», що впроваджується в межах Спільної програми Ради Європи та Європейського союзу «Партнерство заради належного врядування».
