Іслам формує у своїх послідовників відповідальне та дбайливе ставлення до всього, що створив Всевишній, зокрема до власного організму, здоров’я та добробуту. А ще Іслам спонукає здобувати нові знання й навички, тож не дивно, що українські мусульмани створили гірсько-туристичний клуб «Аюдаг”. Його члени організовують походи в гори, своїм прикладом надихають інших на активний здоровий спосіб життя, що сприяє й поглибленню знань: в історії, етнографії, краєзнавстві тощо.
Для популяризації корисного й пізнавального дозвілля створено групу в соцмережі «Фейсбук», де учасники клубу «Аюдаг» ділитимуться своїми враженнями від походів, писатимуть про досягнення, обмінюватимуться думками та пропозиціями. І перші звіти, щедро ілюстровані світлинами з приголомшливими краєвидами, вже з’явилися: днями група мусульман із різних куточків України, скориставшись послабленням карантинних обмежень, вирушила в мандрівку українськими Карпатами.
Як пише один із завзятих пропагандистів здорового способу життя, муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов, перший спільний похід групи засновників гірсько-туристичного клубу «Аюдаг» був до українських Карпат.
«Перший наш похід був до українських Карпат. Ми ставили за мету вийти з Верховини й через найвисокогірніше село України, Дземброню, та гору Вухатий Камінь піднятися на Піп Іван (2028 м). І це нам вдалось, незважаючи на грозу, зливу, холод та інші подарунки гір», — розповідає шейх Саід.
Побували мандрівники в Дземброні й на Дземброні. З села Дземброня, де бере початок відомий серед любителів гір маршрут, що веде до Чорногірського хребта, можна вийти на вершину гори Вухатий Камінь, або ж гору Дземброня — звідси відкриваються неймовірні краєвиди Чорногірського хребта й навіть сама Говерла. Як розповідає пан Саід, у цьому селі, що тепер відрізане від цивілізації, бо повінь змила міст через Чорний Черемош, учасники походу познайомились з однією з місцевих жительок:
«Познайомилися з пані Параскою, що була гостинна до нас, дозволила просохнути та відпочити в її хаті. На згадку зробили фото з хазяйкою та вирушили далі дощовими Карпатами».
Кілька слів про похід повідав ще один учасник, імам харківської мечеті Євген Глущенко:
«Власне для мене цей похід — друга подорож до карпатських вершин. У 2014-му з жінкою піднявся на Говерлу. Гори формують характер. Вони допомагають зрозуміти себе зсередини, чого ти вартий з погляду терпіння та витривалости. Дивлячись на велетенські гори, починаєш розуміти велич Всевишнього та свою мізерність перед Ним. Тепер наше завдання — відкрити всі ці скарби підліткам, яких ми, дасть Бог, проведемо за цим маршрутом».
«Як же добре відпочити від міської суєти й побуту на природі! Кожен раз дивуєшся, як же прекрасно Господь створив усе навколо нас! Альхамдулілляг!» — каже запорізький імам Мухаммад Мамутов, що взяв участь у поході.
Як зазначає ще один мандрівник, імам-капелан Мурад Путилін, кожен похід в гори не схожий на інші:
«У нас уже був досвід, коли ми за два дні пройшли майже 200 кілометрів. Другий похід запам’ятався несподіваними сніговими бурями й екстремальним виходом зі снігової пастки. Цей похід також не обійшовся без екстриму, бо за кілька днів перед тим регіон постраждав не просто через потужну повінь, а справжнє масштабне стихійне лихо: дороги були розмиті й практично знищені, зруйновано мости — їх просто позносило, ґрунт на схилах був просочений водою, йти було дуже слизько — тож просто прогулянки горами можна було не чекати. Але попри все враження від походу неперевершені. Красу навколишню, навіть незважаючи на наслідки повені, неможливо описати словами! Можна лише вражатися розмаїттю природи України… Особливо запам’яталися водоспади й такі місцини в лісах, де величезні камені-кругляки, оброслі мохом, створювали враження, що ти потрапив кудись у казкові краї, і ось-ось з нізвідки з’являться міфічні істоти, тролі…»
Ділиться своїми враженнями й журналіст Ділявер Саідахметов, керівник походу:
«Ми поставили перед собою доволі амбітну мету: за два дні пішки пройти маршрутом Верховина — Дземброня — Смотрицькі водоспади — гора Вухатий камінь — гора Піп Іван. Загалом уважають, що це похід середньої складности: йти ним рекомендують тим, хто має досвід мандрівок горами. Проте для двох із п'ятьох учасників сходження це був перший досвід. Але ми впоралися з поставленим завданням. За два дні пішки пройшли майже 50 кілометрів із вертикальним сходженням понад 1200 метрів. Відвідали всі заплановані контрольні точки, незважаючи на складні погодні умови та наслідки нещодавньої повені. Наприклад, на шляху до Дземброні переходити річку Черний Черемош довелося вбрід, адже міст змило і його ще не відновили. Як керівник походу можу сказати, що він пройшов вдало й мети своєї ми досягли».
Шейх Саід дякує всім учасникам першого походу гірсько-туристичного клубу «Аюдаг» і тим, хто зробив цю подорож можливою:
«Велика подяка всім учасникам першого походу, всім хто нас підтримував своїми серцями, порадами, спорядженням, їжею, ліками та грошима! Це лише перший досвід нашого колективу, й далі ми плануємо піднятись на інші вершини України та інших країн».
Допис пана Саіда, проілюстрований докладним фото- й відеозвітом. Дуже знаковим є те, що прапор клубу майорів над західними вершинами, стверджуючи нерозривний зв’язок вільних українських Карпат з окупованим Кримом, даруючи надію на неодмінне повернення й Криму, й частини Донбасу, і возз'єднання під українським прапором. Та й склад першої групи теж символічний: учасники походу — уродженці різних куточків нашої країни. Привітання карпатським вершинам несли й донеччани, й кримці, що після вимушеного переселення з загарбаних Донбасу й півострова щодня підносять молитви за звільнення рідної землі.
