23 травня Національний банк України презентував пам’ятні монети «Орьнек. Кримськотатарський орнамент».
Присвятили нові монети традиційному орнаменту кримських татар. 2021 року орьнек офіційно внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Повідомлення про це опубліковане на сайті Нацбанку.
Презентував новинки заступник голови Національного банку Олексій Шабан разом із головою громадської організації «Алем» Есмою Аджієвою. Також у презентації взяли участь т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв та директор з питань співпраці Посольства Швейцарії в Україні Андреас Хубер.
Заступник голови Нацбанку поділився, що ця подія — вияв пошани до корінного народу України:
«Національний банк пишається різноманіттям нематеріальної культурної спадщини України, самобутністю та неповторністю її кримськотатарської складової. Як свідчення нашої глибокої пошани до корінного народу Криму та з нагоди 70-річчя членства України в ЮНЕСКО ми презентуємо монети, присвячені унікальному орнаменту, що є невіддільною частиною національної ідентичности кримських татар. Віримо, що ці монети стануть своєрідним талісманом, що пророкує визволення Криму з окупації та відновлення вільного життя кримськотатарського народу на його батьківщині — в українському Криму».
Автором ескізу пам’ятних монет стала голова громадської організації «Алєм» Есма Аджієва, адаптацію дизайну зробила Олександра Кучинська.
На аверсі монет у центрі композиції зображена постать кримськотатарської вишивальниці нагишчи (nağışçı), що схилилася над вишивальним верстатом керґеф (kergef). На реверсі на дзеркальному тлі рельєфно відтворено орнамент, що уособлює сімейні цінності.
Монету номіналом 10 грн виготовлено зі срібла 925 проби, категорія якости карбування — «пруф», чиста маса дорогоцінного металу — 31,1 г, діаметр — 38,6 мм. Гурт монети гладкий із заглибленими написами.
Очільниця ГО «Алєм» зазначила, що культура кримських татар — це збережена дотепер жива спадщина, що ми далі розвиваємо в контексті сучасної реальности:
«Ми наполегливо працюємо над переосмисленням підходу до розуміння спадщини нашого народу в загальноукраїнському культурному просторі. І це не лише про її зовнішні форми й естетику — костюми, страви, красиві речі чи обряди, — це про те, що зміст та цінності важливіші за форму».
