7–12 липня в Стамбулі (Туреччина) відбулася VIII Міжнародна літня школа ісламознавства, організована Українським центром ісламознавчих досліджень спільно з Центром ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька Академія» та турецьким просвітницьким фондом «Медресе Сінана-паші».
Професор Людмила Филипович, підбиваючи підсумки, зазначила, що планувала виступити з доповіддю про дослідження Ісламу в Україні, але під час самої Школи її погляди на такі дослідження докорінно змінилися. Вона подякувала за гостинність організаторам, зокрема муфтієві Саідові Ісмагілову — за те, що він послідовно 8 років просуває цей проєкт. Не забула й про учасників, від яких, за її словами, залежала щонайменше половина успіху:
— Щиро дякую вам за те, що це була серйозна фахова розмова. Особисто я для себе дуже багато винесла з цього.
Цього року зібрався вельми потужний склад учасників: за підрахунками муфтія ДУМУ «Умма», голови Українського центру ісламознавчих досліджень Саіда Ісмагілова, були присутні 10 докторів наук — серед них три професори, 12 кандидатів наук, сім магістрів, три журналісти, один муфтій і навіть кандидат у народні депутати. Були представлені три країни: Туреччина, Україна (Київ, Львів, Одеса, Чернівці, Тернопіль, Острог, Кам’янське, Одеса, Ірпінь) і Польща.
Представник турецької сторони Джефер Байрактар також високо оцінює рівень Школи та сподівається на подальшу плідну співпрацю, зокрема у виданні та розповсюдженні літератури про Іслам українською мовою та просвітницькій роботі — серед студентів, що вивчають дисципліну «релігієзнавство», та всіх охочих. Він висловив побажання в рамках співпраці відряджати учнів «Медресе Сінана-паші» до України, щоб вони мали можливість відвідувати українські виші та спостерігати за науковим життям.
Шейх Саід Ісмагілов зауважив, що ця Школа сподобалася йому передусім наявністю конкретних напрацювань і пропозицій: перекласти презентований на заході підручник про основи Ісламу, створити курс ісламознавства як самостійну дисципліну, поширити практику створення кабінетів історії різних релігій в українських вишах, а також скористатися зі щедрої пропозиції комплексу «Медресе Сінана-паші»: забезпечити безплатними лекціями та україномовною літературою українські виші, що виявлять бажання встановити партнерські відносини.
Муфтій хотів би, щоб наступна Школа відбулася в якомусь не менш цікавому регіоні: надзвичайно важливо, щоб у програмі були не тільки наукові дискусії, а й перебування в місцях, де Іслам процвітав протягом століть, та особисті спостереження. Він додав, що як муфтій готовий і далі співпрацювати з українськими вишами, приїздити з лекціями про основи ісламського віровчення в рамках курсу «Релігієзнавство».
На чотири дні наукової роботи Школи припало два дні ознайомлення зі Стамбулом — містом, що довгий час було центром усього ісламського світу. Побували як в історичному центрі на європейському березі Босфору, так і в азійській частині. Зокрема, відвідали п’ятничну молитву в новій найбільшій мечеті Буюк Чамлиджа, що здатна вмістити до 63 тисяч вірян. Дослідники-немусульмани змогли безпосередньо спостерігати за релігійною практикою та повсякденним життям мусульман — своїх колег і їхніх турецьких одновірців: господарі гостинно відчинили для учасників не лише свої серця, а й свої домівки.
