4 лютого в Києві в агенції «Укрінформ» відбулася організована Всеукраїнською радою релігійних об’єднань (ВРРО) пресконференція учасників Всесвітнього тижня міжконфесійної гармонії, що відбувається згідно з Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН A/65/PV.34. Ініціатори проєкту — Всеукраїнська рада релігійних об’єднань, Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, Українська асоціація релігієзнавців, Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ) — розповіли про свої заходи, обговорили актуальні питання сучасного стану міжрелігійних відносин в Україні та плани їх дальшої гармонізації.
Головуючий Всеукраїнської ради релігійних об’єднань, представник Апостольської Православної Церкви в Україні єпископ Сергій (Вутянов) на початку заходу попросив Божого благословення, переказавши напуття та добрі побажання від очільника громади прогресивного юдаїзму Олександра Духовного, благословення владики Стефана (Негребецького), предстоятеля Апостольської Православної Церкви в Україні, а також вітання від представника Київського центру прогресивного юдаїзму «Атиква» Веніаміна Євченка та вітання президента ГО «Європейський християнський конгрес» Володимира Авер’янова.
Владика Сергій як модератор зустрічі перед тим як надати слово учасникам заходу, коротко розповів про те, як Всеукраїнська рада релігійних об’єднань відзначала Всесвітній тиждень гармонійних релігійних відносин торік. Тоді, перед запровадженням карантинних обмежень, заходи тривали довше — три тижні.
Докладніше про досягнення та проблеми розповіла доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, віцепрезидент Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович. Вона зауважила, що присутність на пресконференції не тільки членів ВРРО та журналістів, а й представників держави свідчить про те, що проблеми гармонізації міжконфесійних відносин справді актуальні, але й тішитися з того, що ця гармонія вже наступила, ще зарано.
Людмила Филипович повідомила, що докладно з роботою, здобутками ВРРО, а також із заходами до Всесвітнього тижня можна ознайомитися в журналі «Релігійна свобода», але окремо згадала про важливу подію — підписання Меморандуму з перспектив міжконфесійного співробітництва. Цей документ складається з кількох пунктів, і хоча багато вже зроблено, є позиції, що треба розвивати в наступні роки.
Оцінюючи заходи до Всесвітнього тижня міжконфесійної гармонії, вона наголосила:
— Ми відкрили один одного для себе, ми показали, що Україна є плюральною в релігійному сенсі державою, що ті принципи, які закладені в законодавстві про свободу совісти і свободу віросповідання, є непохитними принципами взаємин між державою і церквою — під церквою ми розуміємо всі релігійні організації, — і це має стати непохитним також у взаєминах між різними релігіями.
Муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов у своєму слові, зокрема, повідомив, що організовані ВРРО заходи в рамках Тижня міжконфесійної гармонії отримали визнання його засновника — короля Йорданії. В оголошеному конкурсі заходів, спрямованих на побудову міжрелігійного діалогу та гармонійних міжконфесійних відносин, програма ВРРО посіла третє місце, отримавши нагороду короля. Водночас духовний лідер українських мусульман зауважив: якщо на рівні міжцерковних стосунків, на рівні відносин між послідовниками різних віровчень уже побудований та зміцнюється міжрелігійний діалог, то не все райдужно у відносинах послідовників тої самої релігії, що належать до різних духовних управлінь. Така проблема, існує в послідовників Ісламу. Тож, як заявив муфтій, ДУМУ «Умма» ініціює розробку та підписання «Екуменічної концепції мусульман України»:
— Ми зобов’язані вміти домовлятися між послідовниками однієї релігії та фактично однієї конфесії.
Відомий релігієзнавець, старший науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, керівник Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків Ігор Козловський у своєму виступі звернув увагу на проблему, згадану Саідом Ісмагіловим:
— І дійсно, тема, яку ми сьогодні порушуємо, пов’язана з тим, що ми відзначаємо Всесвітній тиждень міжконфесійної, міжрелігійної гармонії, толерантности. Але все ж таки, як наприкінці свого виступу сказав вельмишановний муфтій, у нас є і проблеми — і ці проблеми потрібно вирішувати. Бо ми рухаємося у вільний світ і пам’ятаємо, що одним із гасел Євросоюзу є «Гідність у різноманітті». <…> У нас є різні світогляди, різні релігійні позиції, але у нас одна Україна. Але ж проблеми, які є — вони мають, зрозуміло, й історичні причини, і соціальні, і регіональні, і віросповідальні. Зрозуміло, що ми маємо враховувати і людський фактор, який присутній, на жаль, дуже часто при вирішенні тих чи інших проблем, пов’язаних зі спілкуванням представників різних релігій, різних конфесій. Це й ідеологічні моменти, й міфологеми. Зрозуміло, що й зовнішній фактор ми не повинні забувати — він існує, і релігія є одним із тих чинників, на який спрямовані впливи, які йдуть на нас від наших ворогів. Також треба зазначити, що у нас ще недостатньо висока культура діалогу, на жаль. Є ще дуже-дуже багато таких моментів, які треба враховувати, коли ми починаємо діалог із представниками різних конфесій або різних світоглядних позицій. Недостатня довіра — це теж важливий чинник. Ми ж пам’ятаємо, що зріле громадянське суспільство може постати тільки тоді, коли між різними чинниками є довіра. На жаль, у нас відчувається, що недостатньо довіри.
За словами релігієзнавця, одна з найгостріших проблем, для розв’язання якої треба об’єднатися всьому суспільству — досі існуюча мова ворожнечі:
— Що мене хвилює найбільше — я постійно про це кажу, і шановний муфтій уже говорив про це — це те, що є в Україні мова ворожнечі, яка, на жаль, <…> не дозволяє спілкуватися навіть представникам однієї конфесії. Мова ворожнечі — фактор, який роз’єднує, а не об’єднує. Ми можемо толерантно ставитися до будь-якого вибору людиною релігійної позиції, але не можемо бути толерантними до фейків, до брехні. Ми не можемо бути толерантними до провокацій, не можемо бути толерантними до мови ворожнечі.
На думку Ігоря Козловського, одним із чинників, що не сприяють подоланню мови ворожнечі та можуть відкидати «на марґінеси» певні групи вірних, є відсутність дієвих дій з боку держави у протистоянні розпалюванню ворожнечі на релігійному ґрунті:
— І такий фактор, на який треба звернути увагу — це те, що релігійні організації або окремі віруючі, що потерпають від такої мови ворожнечі, очікують від органів влади тієї чи іншої підтримки. Щоб не тільки було задекларовано, що у нас є заборона на розпалювання ворожнечі на релігійному ґрунті, але щоб були й конкретні дії. І ви знаєте, я фіксую часто певне розчарування у представників релігійних конфесій: вони не отримують такого захисту й підтримки, і це, на жаль, не дозволяє їм відчувати себе повноцінними членами громадянського суспільства. Вони можуть маргіналізуватися, бо ті чи інші представники, що мають хибні уявлення про віровчення певних організацій або мають певні упередження — вони розповсюджують такі моменти, які, на жаль, все ще є в нашому суспільстві. І тут у мене є заклик до всіх — і до релігійних організацій, і до громадських, і до громадянського суспільства і до органів влади: солідаризуватися і стати на захист якраз тих чи інших організації, на які чинять ворожі атаки. І я думаю, що всі проблеми, які у нас є — вони мають бути актуалізовані, й нам треба над цим працювати.
