Щороку 18 травня у світі вшановують пам’ять жертв депортації кримських татар.
В Україні з 2014 року цього дня офіційно відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу, а з 2016 року — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Цього року на вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу відбудеться низка меморіальних заходів.
Зокрема, 18–24 травня за ініціативою українського ПЕН, Кримського Дому, організації КримSOS, Центру громадянських свобод і видання Крим.Реаліі реалізується кампанія «Тиждень солідарності з Киримли», яка буде включати в себе кілька правозахисних і медіапроектів.
Головна мета кампанії — нагадати українцям і світовій спільноті про одну з найбільших трагедій в українській історії — геноцид кримськотатарського народу.
Як повідомляє КримSOS, 18 травня відбудеться онлайн-дискусія «Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу» за участю голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова; заступника голови Меджлісу Нарімана Джелялова; автора і ведучої програми «Тарiх седаси» (Голос історії) на телеканалі ATR і головної редакторки веб-проекту «Крим і Кримські татари» Гульнари Бекірової; правозахисника, публіциста, віце-ректора Українського католицького Університету, Почесного президента Українського ПЕН Мирослава Мариновича; історика, публіциста, журналіста, заступника головного редактора «Історичної правди» Олександра Зінченка і вченої, що співпрацює з Українським науковим інститутом Гарвардського Університету, доцента кафедри соціології Українського католицького університету Вікторії Середи.
Учасники події дискутуватимуть про дієвість і результативність роботи щодо оприлюднення правди про депортацію кримських татар в українському суспільстві і світі.
Спікери проаналізують результати роботи з оприлюдення правдивої інформації про депортацію кримських татар в українському суспільстві і світі; обговорять питання про нерозвінчані міфи і пропагандистські кліше про депортацію, а також про зв’язок депортації 1944 року і «гібридної депортації» 2014-го.
Трансляція дискусії розпочнеться о 19:00 у понеділок, 18 травня, на Фейсбук-сторінках PEN-Ukraine, Кримський дім і видання Крым. Реалии.
Також ініціатори «Тижня солідарності з Киримли» закликають усіх взяти участь в онлайн-флешмобі в соцмережах на підтримку кримських татар, що стартує 18 травня.
Для того, щоб приєднатися до флешмобу, необхідно зробити фото з символом кримських татар — тамгою, роздрукованою або намальованою від руки, й опублікувати фото в соціальних мережах з хештегом #QirimtatarSurgunu і #RememberGenocideMay18.
Учасники можуть розповісти в своїх публікаціях про те, коли вони дізналися про депортацію кримських татар або познайомилися вперше з історією чи культурою киримли.
21 травня, у річницю арешту координатора «Кримської солідарності», правозахисника і громадського журналіста Сервера Мустафаєва, об 11:00 відбудеться онлайн прес-конференція «Гібридна депортація кримських татар. Протидія репресіям Кремля і нові міжнародні санкції».
У цей же день КримSOS презентує щоденник Сервера Мустафаєва, який політв’язень писав із СІЗО.
Довідка: 18 травня 1944 року розпочалося насильницьке виселення кримськотатарського народу з історичної батьківщини — Криму. Упродовж 18–21 травня 1944 року відомство держбезпеки СРСР за наказом Йосипа Сталіна і постановою Державного комітету оборони СРСР від 11 травня 1944 року здійснило етнічну чистку. Жінок, дітей, інвалідів війни і літніх людей зігнали до товарних вагонів, й ущент заповнивши їх переселенцями, відправили за кілька тисяч кілометрів від рідної домівки.
Нині 18 травня є днем жалоби в історії кримськотатарського народу і днем пам’яті в Україні.
Виконавці цього злочину радянського тоталітарного режиму депортували у віддалені регіони Радянського Союзу (від північного Передуралля до республік Середньої Азії) 423 100 осіб.
У ході виселення і в перші роки після нього загинуло приблизно 46, 2% кримських татар, тобто майже кожен другий з народу. Такими є дані самоперепису кримських татар, проведеного Національним рухом кримських татар. Хоча офіційна радянська статистика називає меншу кількість депортованих — 191 044.
Сталін прагнув знищити всі сліди присутності кримських татар, а в наступних переписах населення СРСР були заборонені будь-які згадки про кримських татар.
Новий радянський керівник Микита Хрущов взяв курс на десталінізацію. Однак вона не торкнулась кримських татар, оскільки директива, яка забороняла їхнє повернення, скасована не була. Кримські татари, на відміну від інших депортованих народів, були вимушені залишатися в Центральній Азії упродовж кількох десятиліть. А у 1968 році кримськотатарських активістів переслідували за апелювання до високих цифр жертв депортації, трактуючи це як «наклеп на СРСР».
Для того, щоб показати, що кримські татари перебільшують, КДБ опублікував цифри, які свідчать про те, що «усього лише» 22% цього етносу померло.
Офіційною причиною депортації стало огульне звинувачення всього кримськотатарського народу в нібито масовому співробітництві з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни, тому дії сталінської влади щодо насильницького виселення кримських татар з Криму були цілком злочинними, адже жоден народ, за всіма міжнародно-правовими нормами, не може і не повинен бути відповідальним і підлягати покаранню за дії, скоєні окремими представниками цього народу.
Після депортації почалося перейменування кримськотатарських назв сіл, районів, міст. Усього було перейменовано понад 1000 населених пунктів Криму (приблизно 90% від всіх топонімів). У 1945 році була скасована національно-територіальна автономія кримських татар — Кримська АРСР, а на її місці було утворено Кримську область, куди почалося масове організоване переселення слов’янського населення з РРФСР, зокрема з Воронезької, Курської, Орловської і Білгородської областей.
