У Києві говорили про громадянську позицію та наукове подвижництво кримськотатарських вчених

У Києві говорили про громадянську позицію та наукове подвижництво кримськотатарських вчених
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров дуже схвально відгукнувся про ініціативу організаторів
У Києві говорили про громадянську позицію та наукове подвижництво кримськотатарських вчених
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров дуже схвально відгукнувся про ініціативу організаторів
У Києві говорили про громадянську позицію та наукове подвижництво кримськотатарських вчених
Відома правозахисниця, дослідниця історії корінних народів, експерт-дослідник Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, яка брала участь в діалозі, Наталя Беліцер подякувала організаторам за започаткування серії подібних заходів
У Києві говорили про громадянську позицію та наукове подвижництво кримськотатарських вчених
, член Спілки письменників України, головний редактор журналу «Східний світ», провідний науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України
У Києві говорили про громадянську позицію та наукове подвижництво кримськотатарських вчених
Український науковець та громадський діяч, координатор ГО «Таврійська гуманітарна платформа» Андрій Іванець (ліворуч) та перекладач, голова правління ГО «Українська ініциатива» Юрій Косенко (праворуч)
У Києві говорили про громадянську позицію та наукове подвижництво кримськотатарських вчених
У Києві говорили про громадянську позицію та наукове подвижництво кримськотатарських вчених
У Києві говорили про громадянську позицію та наукове подвижництво кримськотатарських вчених
У Києві говорили про громадянську позицію та наукове подвижництво кримськотатарських вчених
У Києві говорили про громадянську позицію та наукове подвижництво кримськотатарських вчених
У Києві говорили про громадянську позицію та наукове подвижництво кримськотатарських вчених
У Києві говорили про громадянську позицію та наукове подвижництво кримськотатарських вчених
21.07.2017
Оцініть статтю: 
(162 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

У столичному ДП «Кримський дім» ввечері 20 липня відбувся публічний діалог з історії «Кримськотатарські імена в науці», під час якого йшлося про видатних вчених, зокрема селекціонера, садівника та агронома Мамута Баясанова, науковця-біолога Зоре Аблямітову, провідного рабіолога, експерта ВООЗ зі сказу (Всесвітньої організації охорони здоров’я) в колишньому СРСР Мідата Селімова.

Організаторами заходу, який відбувся за підтримки Меджлісу кримськотатарського народу, виступили громадські організації «Таврійська гуманітарна платформа» та «Українська ініціатива».

Дослідник, перекладач, голова правління ГО «Українська ініциатива» Юрій Косенко та вірусолог Ольга Тимчишин (що також є співорганізатором і членом правління цієї організації) виступили з доповідями про особистості кримськотатарських вчених та донесли до присутніх значущість їх наукових відкриттів.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, що також був присутнім на цьому заході, дуже схвально відгукнувся про ініціативу організаторів, завірив їх у сприянні подальшому проведенні подібних публічних діалогів та пообіцяв, що на кримськотатарському телеканалі буде започатковано цикл телепередач, присвячений саме іменам видатних кримськотатарських діячів культури й науки.

Відомий український науковець та громадський діяч, координатор ГО «Таврійська гуманітарна платформа» Андрій Іванець, який модерував захід, роз’яснив кореспондентові видання «Іслам в Україні» значення цього публічного діалогу:

— Цей публічний діалог про минуле корінного кримськотатарського народу є шостим цього року і найбільш незвичайним за тематикою. Якщо раніше ми говорили про політичну, військову та релігійну складові кримськотатарського спадку та зв’язки корінного народу Криму з українським, то цього разу звернулися до теми досягнень кримських татар у науці, причому у маловідомому публіці та малодослідженому ракурсі — галузі природничих наук. Учасникам діалогу вдалося показати, на мою думку, дуже цікаві факти та результати діяльності науковців. Так, наприклад, ми дізналися про запровадження промислового вирощування чаю та оливок в Азербайджані завдяки селекціонеру та агроному Мамуту Баясанову, про створення нового покоління вакцини проти сказу Мідатом Селімовим, про дослідження чорноморської фауни Зоре Аблямітової. Вона, до речі, у радянській час навіть написала текст дисертації з біології кримськотатарською мовою, хоч змушена була захищатися іншою. Але сам факт розробки біологічної термінології кримськотатарською мовою свідчить про її громадянську позицію та є науковим подвижництвом, — наголосив учений.

Відома правозахисниця, дослідниця історії корінних народів, експерт-дослідник Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, яка брала участь в діалозі, Наталя Беліцер подякувала організаторам за започаткування серії подібних заходів, що відкривають широкому загалу маловідомі факти з історії, зокрема відновлюють справедливість, зриваючи завісу замовчувань імен видатних представників кримськотатарського народу.

Серед учасників публічного діалогу також були присутні Ісмаіл Халіков — представник Відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу; Юрій Кочубей — дипломат, що був Послом України у Франції, а також заступником гендиректора ЮНЕСКО та постійним представником України при цій організації, член Спілки письменників України, головний редактор журналу «Східний світ», провідний науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України та багато інших представників наукових і громадських кіл.

Присутні продовжували ділитися своїми враженнями та обговорювати доповіді і після завершення офіційної частини заходу — організатори потурбувалися про таку можливість неформального спілкування заздалегідь, влаштувавши «солодкий стіл» з традиційними смаколиками, фруктами та кавою.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.