У Києві відбулась вже друга нарада військових капеланів за участю народних депутатів України, командирів ЗСУ, Нацгвардії і Прикордонних військ

 ©️Саід Ісмагілов/фейсбук: 08.09.2020, Київ, друга нарада військових капеланів за участю народних депутатів України, представників Збройних сил України, Національної гвардії і Прикордонних військ
©️Саід Ісмагілов/фейсбук: 08.09.2020, Київ, друга нарада військових капеланів за участю народних депутатів України, представників Збройних сил України, Національної гвардії і Прикордонних військ
10.09.2020
Оцініть статтю: 
(23 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

У приміщенні богословської академії на території Михайлівського Золотоверхого монастиря 8 вересня 2020 року відбулась друга нарада військових капеланів за участю народних депутатів України, представників Збройних сил України, Національної гвардії і Прикордонних військ, на якій обговорювалися питання духовно-релігійного забезпечення в Збройних силах України; вдосконалення капеланського служіння і міжрелігійної взаємодії капеланів різних конфесій і релігій.

Під час конференції в обговоренні Концепції духовно-релігійного забезпечення в Збройних Силах України взяли участь імами-капелани — представники Управління військового капеланства мусульман України — зокрема, лідер українських послідовників ісламу муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саід Ісмагілов й імам мечеті Ісламського культурного центру м. Харків Євген Глущенко.

У проекті Концепції, яка стала одним з питань порядку денного, пропонується чітко визначити термінологію — зокрема й самого поняття «духовно-релігійне забезпечення», яке описується як система заходів, спрямованих на забезпечення права кожного військовослужбовця на свободу світогляду і віросповідання і духовно-релігійну підтримку (на підставі ст. 35 Конституції України); визначається мета духовно-релігійного забезпечення як формування, підтримання і відновлення в особового складу ЗСУ відповідного морально-духовного стану.

Також у Концепції прописані принципи, за якими здійснюється духовно-релігійне забезпечення, зокрема такі: конституційне право кожного військовослужбовця на свободу віросповідання; добровільна участь у богослужіннях і релігійних обрядах; рівність представників всіх релігій та віровчень у праві на задоволення їх духовно-релігійних потреб; повага до вірян і священнослужителів (капеланів) усіх церков і релігійних організацій, а також недопущення проявів прозелітизму.

Крім того, прописано напрями роботи (безпосередньо душпастирська опіка, релігійно-просвітницька і соціально-доброчинна діяльність; консультування командування з релігійних питань тощо); способи ведення капеланського служіння; описано систему взаємин між капеланами, капеланською службою і командуванням тощо.

Крім проєкту Концепції, на нараді обговорювалася й проблема досі не існуючого на законодавчому рівні врегулювання і закріплення на правовій основі капеланського служіння.

Говорили і про необхідність врегулювання питання соціального захисту й охорони здоров’я капеланів, які надають душпастирську опіку військовослужбовцям Збройних Сил України й інших утворених відповідно до законів України військових формувань у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях.

Тож донині капелани, що зазнали поранення, контузії, каліцтва, або родини капеланів, що загинули під час перебування у цьому районі у зв’язку з виконанням функцій капелана чи померли від отриманих в зоні ООС поранень, жодним чином не захищені.

Нагадаємо, що в травні 2019 року Комітет з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України, наголошуючи на необхідності закріплення правових засад із забезпечення реалізації конституційного права військовослужбовців Збройних Сил України й інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях на свободу світогляду і віросповідання шляхом законодавчого врегулювання отримання військовослужбовцями послуг з душпастерської опіки, розглянув законопроекти щодо врегулювання капеланської діяльності у Збройних Силах України й інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях № 10279, внесені Президентом України і визначені ним як невідкладні для позачергового розгляду Верховною Радою України, про військове капеланство № 10244 і про військове капеланство № 10244–1.

Члени Комітету за результатами обговорення ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект № 10279, а законопроекти № 10244 і № 10244–1 — відхилити. Втім, і рекомендований тоді законопроект (доволі недосконалий з точки зору соціального захисту самих капеланів) досі не набув статусу закону — тож було прийнято рішення запропонувати законодавчому органу розроблений капеланською спільнотою законопроєкт з метою подальшого обговорення і прийняття відповідного закону, необхідність у якому з кожним роком стає все очевиднішою, і відсутність якого на сьомому році війни є неприпустимою.

Військові капелани (представники різних церков і релігійних організацій, які надають душпастирську опіку і всіляко підтримують допомагають захисників України — послідовників різних релігій, які зараз боронять незалежність і територіальну недоторканність нашої країни на фронті, охороняють кордони і забезпечують обороноздатність у тилу) під час заходу ділились досвідом свого служіння, говорили про взаємодію і взаємодопомогу між капеланами, які належать до різних релігійних течій, а також про необхідність посилення такої співпраці; обговорювали й інші існуючі проблемні питання взаємодії і комунікації капеланів з керівництвом збройних сил; особливості роботи в нинішній епідситуації.

Зауважимо, що до початку російсько-української війни на Сході в нашій країні не існувало офіційного інституту військового капеланства. Однак священнослужителі різних конфесій і деномінацій працювали серед військовослужбовців на волонтерських засадах.

Після початку війни, починаючи з весни 2014 року, десятки, а потім сотні священнослужителів і пастирів за власною ініціативою почали їхати в зону АТО і таким чином намагатися підтримати українських військових в умовах активних бойових дій. Так розпочався добровольчий капеланський рух, який вилився у існування низки капеланських утворень — зокрема й Управління військового капеланства мусульман України.

Основним завданням капеланів, зокрема й імамів-капеланів, стало задоволення духовно-релігійних потреб воїнів, душпастирська опіка, психологічна, гуманітарна підтримка українських військовослужбовців, які здійснювали бойові завдання у зоні АТО.

Перший мусульманин під час війни на Сході України загинув на початку травня 2014 року. Це був солдат, що боронив Україну в складі батальйону «Айдар».

Зателефонували з військової частини: «Загинув мусульманин. Треба, щоб приїхав мусульманський священик і виконав усі обряди, відповідно до релігійної традиції ісламу». Тоді стало зрозуміло, що не можна обмежитися лише наявністю імамів у мечетях, котрі будуть далеко від лінії фронту, далеко від вірян, які боронять Батьківщину. Виникла необхідність створити Управління військового капеланства мусульман України, якому доручили опікуватися послідовниками ісламу, що перебувають у лавах Збройних Сил України, у Національній Гвардії, у добровольчих батальйонах, у Державній прикордонній службі. І на цьому шляху було створено Управління військового капеланства мусульман України, головою якого призначено Мурада (Сергія) Путіліна.

Діяльність імамів-капеланів, які за ці роки допомогли і послужили українському солдатові в окопах і на полі бою, згадана в книжці «Капелани. На службі Богу і Україні», виданій у 2020 році Українським інститутом національної пам’яті.

Нагадаємо, що цьогоріч під час П’ятого Конгресу капеланів України кількох капеланів за представленням ГО «Українське капеланство» було нагороджено відзнакою «За служіння Україні».

Серед нагороджених — імами-капелани Військового капеланства мусульман України — муфтій Духовного управління мусульман України «Умма», імам-капелан Саід Ісмагілов, керівник Управління військового капеланства мусульман України Сергій (Мурад) Путілін й імам Євген Глущенко.

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.