У Києві за участі ІКЦ провели публічний діалог з історії Конотопської перемоги 1659 року

У Києві за участі ІКЦ провели публічний діалог з історії Конотопської перемоги 1659 року
Про погляд на Конотопську битву з боку дослідників історії Криму і про те, що на той час відбувалося в самому Криму, розповіла історик та телеведуча Гульнара Абдуллаєва
У Києві за участі ІКЦ провели публічний діалог з історії Конотопської перемоги 1659 року
Діалог з історії відбувся в оточенні унікальних артефактів, які були свідками подій в Криму та Україні у XV–XVIII століттях
У Києві за участі ІКЦ провели публічний діалог з історії Конотопської перемоги 1659 року
Діалог з історії відбувся в оточенні унікальних артефактів, які були свідками подій в Криму та Україні у XV–XVIII століттях
У Києві за участі ІКЦ провели публічний діалог з історії Конотопської перемоги 1659 року
Діалог з історії відбувся в оточенні унікальних артефактів, які були свідками подій в Криму та Україні у XV–XVIII століттях
У Києві за участі ІКЦ провели публічний діалог з історії Конотопської перемоги 1659 року
У Києві за участі ІКЦ провели публічний діалог з історії Конотопської перемоги 1659 року
У Києві за участі ІКЦ провели публічний діалог з історії Конотопської перемоги 1659 року
У Києві за участі ІКЦ провели публічний діалог з історії Конотопської перемоги 1659 року
10.07.2017
Оцініть статтю: 
(349 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Ісламський культурний центр м. Києва, ГО Таврійська гуманітарна платформа, Меджліс кримськотатарського народу, Гетьманський фонд Петра Дорошенка, Національний заповідник «Софія Київська», музей Олександра Фельдмана 6 липня організували та провели в галереї «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» публічний діалог з історії «Конотопська перемога 1659 року: українсько-кримськотатарське військове братерство на захисті України».

Модерував захід координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець, який у вступному слові зазначив, наскільки важливим є знання власної історії для кожної держави:

— Якщо Україна хоче стати повноцінною європейською державою, а тим більше — регіональним лідером, ми мусимо дуже добре знати свою історію, — наголосив науковець.

Пан Іванець нагадав, що в радянські часи про дуже багато історичних подій, які власне й створюють українську ідентичність, згадувати було заборонено. Однією з них була Конотопська перемога 1659 року, коли союзні українське козацьке й кримськотатарське війська блискуче розбили російське:

— Ми прекрасно розуміємо, чому не давали доносити інформацію про цю подію до широкого загалу. Вона підривала той міф, що в 1654 році «возз’єдналися навіки», а тут пройшло буквально якихось п’ять років і найжорстокіша поразка для Росії сталася саме від українських та кримськотатарських військ.

З доповіддю на заході виступив завідувач відділу теорії та історії археографії та споріднених джерелознавчих наук Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Віктор Брехуненко, який розпочав свою промову історичною довідкою про війни, які вела Росія проти України протягом багатьох століть:

— Наша з вами зустріч відбувається під час чергової російсько-української війни, звідси напрошується порівняння цього конфлікту з попередніми, — пояснив історик і зупинився на «дивовижних паралелях» між війною 1658–1659 років з сучасною російською агресією.

Про погляд на Конотопську битву з боку дослідників історії Криму (оскільки, як було озвучено під час діалогу, близько 40 тис. кримськотатарських воїнів брали участь в тій битві на боці українців) і про те, що на той час відбувалося в самому Криму, розповіла історик та телеведуча Гульнара Абдуллаєва.

Також до слова було запрошено автора першої монографії про українсько-кримськотатарські союзи 1500–1700 років, директора Науково-дослідного інституту козацтва Тараса Чухліба, який нагадав про українсько-кримськотатарські стосунки за правління Івана Виговського. Після грунтовної доповіді науковець запропонував увіковічнити пам’ять про ті часи й очільників союзних військ — гетьмана Івана Віговського та хана Мехмеда Гірея IV, встановивши в українській столиці або пам’ятник, або меморіальну дошку. Андрій Іванець додав, що такі пам’ятні знаки варто встановлювати в Криму, й висловив переконання, що це обов’язково відбудеться.

Відомий ініціатор проведення та організатор заходів із відродження та збереження історичної пам’яті українського народу, пропагандист відомостей про українську культуру та її взаємозв’язків з іншими культурами Юрій Косенко виступив із доповіддю «Співпраця українців і кримських татар крізь призму пам’яток кримськотатарської художньої літератури доби Кримського ханства», зокрема згадавши й поему Джанмухаммеда «Тугай-бей».

Як зазначив під час діалогу Андрій Іванець, незважаючи на те, що «нам є, чим пишатися, бо це була блискуча перемога», ми повинні робити висновки з політичної складової минулих часів (коли ту перемогу недолугі дії політиків зіпсували), аби таке не повторилося в наш час.

Нагадаємо, в галереї «Хлібня» в рамках міжмузейного проекту про взаємовпливи української і кримськотатарської культур «Чумацький шлях», організатором якого виступило видання In-Art, експонується виставка «Народжені війною». Таким чином діалог з історії відбувся в оточенні унікальних артефактів, які були свідками подій в Криму та Україні у XV–XVIII століттях.

© Юрій Косенко: Конотопська перемога 1659 (публічний діалог)
Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.