Центр національних культур «Сузір’я» Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки нестандартно підійшов до відзначення Міжнародного дня рідної мови: захід до цієї дати присвятили героям казок різних народів.
Учасники від різних національних товариств та земляцтв розповідали про героїв фольклору своїх народів, що втілюють у казках та епосі найкращі людські риси, та про їх антагоністів. Представники кримськотатарської культурно-національної ГО «Ана-Юрт» теж поділилися розповідями про усну народну творчість киримли та героїв національних казок.
Рішення приділити увагу героям казок у Міжнародний день рідної мови не випадкове, адже людина у своєму житті вперше зустрічається с мистецтвом і його умовним світом саме в дитинстві, слухаючи мамині колискові та казки, що розповідають старші. Недарма за рідну мову вважають ту, що дитина чула з колиски…
Загальнолюдську культуру на зустрічі символізувала пишна крона дерева, що під нею розвивається цивілізація. Кожна гілка цього дерева — один із народів, а листя на гіллі — герої фольклору, що втілюють людські риси та чесноти. Голова ГО «Ана-Юрт» та очільниця Ліги мусульманок України Ніяра Мамутова додала цій кроні листя з іменами Чора-батира — спільного фольклорного героя багатьох тюркських народів. З’явився на цьому дереві й листочок з іменем Ахмета Ахая — персонажа сили казок, притч і легенд кримськотатарського народу — його постать можна порівняти з Ходжею Насреддином, що належить фольклору народів Центральної Азії.
Розповідаючи про кримськотатарські казки, пані Ніяра наголосила, що вони не тільки розвивали в дитини уяву, а й учили через співчуття персонажам добру, милосердю, виховували здатність відрізняти добре від поганого, вчили мудрости й попереджали про наслідки нерозважливих вчинків, допомагали долати власні негативні риси: заздрість, байдужість, скнарість. Водночас, каже Ніяра Мамутова, усна народна творчість — казки, легенди й перекази — звертаються не тільки до дитячої авдиторії: багато з них розраховані на дорослого слухача.
Після заходу Ніяра Мамутова поділилася спогадами з дитинства, що спливли з глибин пам’яті завдяки цій події:
«Захід до Міжнародного дня рідної мови у Центрі національних культур „Сузір‘я“. У цьому році приділили увагу героям казок різних народів. Ця тема нагадала, як мій дідусь розповідав мені різні казки. Взагалі наші пращури приділяли багато уваги дітям та вихованню, якщо знаходили час розповідати казки. Бувало, підійдеш з питанням до дідуся, а він не дає готову відповідь — розповідає цілу історію, щоб ти не тільки знайшов відповідь на питання, а ще й до вечора ходив і робив висновки з почутої казки. Мудрий підхід».
Довідка: Міжнародний день рідної мови відзначають від 2000 року з метою заохочення мовного та культурного розмаїття та багатомовности. Дату 21 лютого проголосила Генеральна конференція ЮНЕСКО в листопаді 1999 року, бо мови мають надзвичайно важливу роль у забезпеченні самобутности людини та груп людей і їх мирного співіснування. Лише всебічне прийняття багатомовности дасть усім мовам можливість знайти своє місце у світі.
Сьогодні на планеті існує близько 6000 мов, і 43 відсотки з них — під загрозою зникнення. Лише кілька сотень мов представлені в системах освіти та державній сфері; менш як сто мов використовують у цифрових технологіях.
