В українській столиці 4 вересня 2017 року під будівлею Міністерства зовнішніх справ громадські активісти й небайдужі люди зібрались на акцію підтримки народу рогінджа, що зазнає геноциду у М’янмі. Ініціаторами заходу виступила громадська організація «Загальноукраїнське бюро розслідувань», підтримана іншими недержавними об’єднаннями громадян: Крим-SOS, ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід», Духовне управління мусульман України «Умма» та ін.
Учасники акції на Михайлівській площі — вірні різних церков і релігійних організацій, представники науки та культури, громадські діячі та пересічні кияни — закликали українську владу донести до міжнародних організацій і урядів інших країн позицію громадян України, закликати світову спільноту вплинути на ситуацію в М’янмі, допомогти зупинити масові вбивства та переслідування націоналістичними буддійськими організаціями представників мусульманського народу рогінджа.
Пасивність міжнародної спільноти, що лишилася байдужою до геноциду мусульман у провінції Аракан у М’янмі, свідчить про глибоку морально-етнічну кризу й вибіркове милосердя: убивства сотень і тисяч мусульман — не лише в М’янмі, а й у Сирії та інших «гарячих точках» — не викликають обурення, і це на тлі розпіарених у ЗМІ акцій захисту певних видів рослин чи тварин…
На плакатах, що їх тримали в руках учасники акції, написи: «Ні геноциду! Ні тероризму!», «Зупинімо геноцид рогінджа в М’янмі!» тощо. На імпровізованому мітингу виступали відомі особи: український політик, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, духовний лідер українських мусульман, муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов, керівник відділу ознайомлення з культурою Ісламу Всеукраїнської асоціації «Альраід» Тарік Сархан тощо.
Саід Ісмагілов, спілкуючись з журналістами, пояснив, що тут зібрались небайдужі до того, що відбувається в М’янмі:
— Взагалі-то в М’янмі (Бірмі) провадять етнічну чистку за релігійною ознакою. І тому в багатьох країнах світу відбуваються акції з метою привернути увагу до цієї проблеми. Глобалізований світ дуже маленький, і будь-які події в різних його куточках одразу стають відомими. Небайдужі українці ініціювали звернення до політичного керівництва й міжнародних організацій, щоб вони звернули увагу на цю проблему і якось уплинули, припинили це насильство, це знущання з людей… Коли Україна має проблеми — ми завжди апелюємо до світової спільноти, просимо допомоги, підтримки. Так само й Україна повинна висловити свою позицію на міжнародній арені і стати на захист поневолених людей, з яких фактично знущаються, яких убивають. Не важливо, як почався цей конфлікт — права людини понад усе. Убивати дітей і жінок не є нормально, це великий злочин і гріх! Через це мусульмани й немусульмани зібрались тут, біля будівлі МЗС України, щоби продемонструвати солідарність і закликати керівництво країни виступити від імені держави.
Серед присутніх на акції були й члени Неформальної групи міжрелігійного миру, до якої входять послідовники різних релігій. Ініціаторка створення групи Любов Єремічева пояснила, чому вона з однодумцями приєдналася до акції.
— Люди можуть відрізнятися від мене світоглядом, нацією, релігією, але якщо зневажають права інших людей, то я все одно прийду і піднесу свій голос в обороні цих людей. Надто, коли рівень людського божевілля, рівень «розлюднення» через зростання агресії, люті таких, як ми бачимо на фотографіях і відео з М’янми. Це просто жахливо!. Ми, як нормальні люди, що мають серце й душу, і бодай трохи розуму, маємо стояти за те, щоб у світі такого не повторювалося. І це, зокрема, наша відповідальність — кожного з нас — незалежно від того, в якому ми куточку планети — відповідальність за ці злочини є на кожному з нас.
Під час виступів оратори з болем говорили про масові свідчення вбивств і знущань з рогінджа, згадували відео- та фото докази, поширювані в соціальних мережах небайдужими: моторошні кадри з десятками й сотнями жертв розстрілів, катувань, згвалтувань, різанини, спланованих убивств дітей та жінок; про те, що ООН визнала гуманітарну катастрофу та етнічні чистки в М’янмі, але резолюцію за цим питанням заблокувала Росія.
Нагадаємо, уряд М’янми вважає представників етнічної групи рогінджа за нелегальних мігрантів із Бангладеш і відмовляє їм у громадянстві. Унаслідок цього протягом років щодо рогінджа чиниться насильство, їх утискають. Попередні військові режими М’янми, тоді відомої як Бірма, позбавили всіх представників рогінджа громадянства, а з ним і всіх громадянських прав, з метою змусити їх покинути країну. Влада М’янмі не лише відмовляє рогінджа в громадянстві — закон забороняв їм народжувати більше за двох дітей.
Не випадково ООН називає рогінджа однією з найпереслідуваніших меншин у світі. Багато представників рогінджа намагаються втекти до Індонезії, Малайзії, Таїланду. Але деякі країни Південно-Східної Азії, між ними й мусульманські, відмовляються приймати цих біженців і розвертають судна з мігрантами в морі.
Криваві сутички в регіоні спалахують час від часу з 2012 року, коли вони вперше стали масовими, спричинивши втечу понад 100 тисяч рогінджа до таборів для внутрішньо переміщених осіб.
Останнім часом до насильства в регіоні вдаються обидві сторони: тяжке соціальне становище стало ґрунтом для розвитку ісламського екстремізму серед доведеного до відчаю народу. Насильство, до якого вдавалися екстремісти-рогінджа останнім часом призвело й до радикалізації їхніх сусідів, переважно буддистів, яких, що й самі почали підбурювати до нападів на мусульман-рогінджа націоналістичні буддистські організації.
За даними військових М’янми, у сутичках останніх днів загинули майже 400 людей, здебільшого бойовики-рогінджа. Однак біженці заявляють, що силовики М’янми і юрми буддистів нападали на мирних мусульман, палили їхні домівки й виганяли зі штату Ракхайн.
Правозахисники стверджують, що у М’янмі військові вбивають представників рогінджа. Повідомляють про сотні вбитих і тисячі біженців: на кордоні між М’янмою і Бангладеш спалахнуло масштабне насильство через операцію проти бойовиків, місцеві жителі тікають з районів військових дій. Уряд М’янми евакуює буддистів і не допомагає народу рогінджа, передає The Guardian. ЗМІ називають дії влади щодо рогінджа етнічною чисткою.
Невирішена проблема мусульман у М’янмі (Бірмі) загрожує перетворити регіональний біль на глобальне горе, бо байдужість світової, здебільшого немусульманської спільноти до знущань із мусульман і в минулі десятиліття активно використовували різного штибу теоретики «глобального джихаду» — від Абдалли Аззама до його учня Усами бен Ладена. Тож не можна виключати й того, що в цей регіон потягнуться прихильники найрадикальніших джихадистських угруповань.
Ситуація особливо загострилася після того, як торік у жовтні десятки людей атакували три прикордонні пости в М’янмі, унаслідок цього загинули десять прикордонників. Після цього до штату Ракхайн уведено війська. Понад 20 тисяч осіб намагалися втекти до Бангладеш. У лютому 2017 року була опублікована доповідь ООН на основі опитувань біженців: у ній наведено жахливі факти позасудових розправ над рогінджа з боку місцевих націоналістів, а також силовиків, групових зґвалтувань тощо.
Тільки останніми днями до Бангладеш утекли близько 90 тисяч рогінджа. Це сталося після того, як 25 серпня повстанці з «Араканської армії солідарності рогінджа» атакували десятки поліційних постів та армійську базу в Ракхайні. Подальші сутички та військовий контрнаступ забрали щонайменше 400 життів. Влада звинувачує бойовиків у підпалах будинків і вбивствах цивільних, а правозахисники звинувачують у тому самому армію.
Правозахисна організація Fortify Rights повідомляла про те, що армія М’янми вбиває представників рогінджа. В одному з сіл, де жили 1400 осіб, після військової операції лишилося близько 200 душ. Правозахисна організація Human Rights Watch зі США оприлюднила свіжий супутниковий знімок, де, за словами правозахисників, видно понад 700 спалених будинків в одному з сіл рогінджа.
Днями близько 73 тисяч мусульман-рогінджа втекли від насильства на заході М’янми до сусідньої Бангладеш. Про це повідомили в Управлінні верховного комісара ООН у справах біженців, передає Радіо Свобода. Як заявила речниця управління Вівіян Тан, до втечі їх змусив новий спалах насильства на заході М’янми понад тиждень тому, 25 серпня.
Попри те, що погроми мусульман чинять у Ракхайні буддисти, їхні дії засудив лідер тибетських буддистів Далай-лама, закликавши нобелівську лауреатку Аун Сан Су Чжі підтримати рогінджа.
Висловлювався на захист бірманських мусульман і генсек ООН Пан Гі Мун. Не мовчали й на Заході — у Євросоюзі та в США, хоча, звичайно, причиною запроваджених свого часу проти М’янми санкції була не проблема мусульманської меншини.
У неділю, 3 вересня, в різних країнах світу відбулися акції на підтримку мусульман-рогінджа. Люди вийшли на демонстрацію в Джакарті (Індонезія). Навіть у російській столиці біля посольства М’янми також відбулася неузгоджена з владою акція за участі сотень мусульман.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Анкара порушить тему масових убивств мусульман у М’янмі на рівні Генеральної Асамблеї ООН.
