В Українському кризовому медіа-центрі (УКМЦ) 22 січня 2020 року відбувся прес-брифінг, під час якого було представлено доповідь про порушення прав людини в Криму.
Як повідомляє прес-служба Кримськотатарського Ресурсного Центру (КТРЦ), підсумки й аналіз порушень прав людини в Криму за 2019 рік представили КТРЦ і Меджліс кримськотатарського народу.
За даними організації, за звітний період на півострові зафіксовано 86 обшуків, 157 затримань, 194 допити, опитування, «бесіди»; 335 випадків арештів, з яких 43 (два заочно) — нові арешти у кримінальних «справах», 33 — винесені вироки стосовно політв'язнів Криму, 252 — продовження термінів тримання під вартою.
Крім того, відомо про 578 випадків порушення права на справедливий суд, 90 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я, 69 — етапування політв'язнів.
Показники у деяких категоріях є рекордними за останні три роки.
165 осіб було ув'язнено за політичними мотивами за час окупації Криму Російською Федерацією. З них 41 — засуджені і відбувають покарання, 51 — утримуються у СІЗО, 16 — під слідством, 17 — мають обмеження або випробувальний термін, 40 — вже звільнені.
«Таким чином, на сьогодні 92 людини перебувають за ґратами у СІЗО і колоніях», — розповів Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу.
Як повідомляє УКМЦ з посиланням на дані Кримськотатарського ресурсного центру, усього за 2019 рік в окупованому Криму провели 86 обшуків (64 з них — обшуки кримських татар), 157 затримань (127 з них — щодо кримських татар), 194 допитів і так званих «бесід» (127 з них — щодо кримських татар), 335 арештів (242 з них — щодо кримських татар ).
Зафіксовано 692 випадки порушення права на справедливий суд (у 503 випадках — щодо кримських татар), 134 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я (80 — щодо кримських татар), 96 випадків етапування політв'язнів (86 з них — щодо кримських татар).
Серед осіб, яким винесли вироки у кримінальних провадженнях, 16 — фігуранти «справи Хізб ут-Тахрір» і «справи Табліг Джамаат», 3 — обвинувачені у членстві у незаконному збройному формуванні на території України, ще 5 — обвинувачені у розголошенні державної таємниці і шпигунстві на користь України, 3 — обвинувачені у публічних закликах до екстремізму або тероризму, 2 — поодинокі справи, 4 — заарештовані у «справі Веджіє Кашка».
«Ці рішення є політично мотивованими і злочинними, — зазначив Ельвір Сагірман, менеджер з комунікацій Кримськотатарського ресурсного центру. — На думку і наших експертів, і міжнародних організацій, Росія неправомірно використовує своє законодавство з політичних мотивів, зокрема, для придушення політичної боротьби кримських татар і їх протестів проти окупації Криму».
Загальна кількість арештів за 2019 рік суттєво перевищує показник за 2018 рік, коли було зафіксовано 207 випадків.
Допитів і бесід — на 42 більше, ніж у 2018 році, затримань — на 30 більше, ніж у 2018 році, але істотно менше, ніж у 2017 році.
Збереглася тенденція до масових затримань після обшуків, затримань за участь у масових акціях, а також — довільних затримань активістів на адміністративному кордоні між Кримом і материковою частиною України.
Кількість обшуків, у порівнянні з 2018 роком, не змінилася. Більшість з них проводилися у березні і червні за підозрою у членстві у релігійних організаціях «Хізб ут-Тахрір» і «Свідки Єгови», або причетності до участі у «незаконних збройних формуваннях».
Обшуки проводили у мечетях, камерах політв'язнів і будинках членів Меджлісу кримськотатарського народу.
Зафіксовано рекордну кількість порушень права на справедливий суд — найвищий показник за останні 3 роки.
Така динаміка пов'язана зі збільшенням кількості політв'язнів і судових засідань», — каже Ельвір Сагірман.
У 2019 році почастішали випадки винесення більш суворого покарання для звинувачених політв'язнів.
Ще одна особливість 2019 року — масове призначення великих грошових штрафів кримськотатарським активістам.
Щодо вбивств і зникнень, то доля Максима Каплієнка і Арсена Суюнова, які зникли безвісти у вересні-жовтні, — досі невідома.
54-річного Нурі Уверова, який зник 8 листопада 2019 року, знайшли мертвим у кінці грудня.
Вкотре в Криму зафіксовано випадки залучення дітей до заходів російського військово-патріотичного виховання. Їм розповідають про «проблеми екстремізму в молодіжному середовищі» і «вплив екстремістських молодіжних організацій на особистість і суспільство».
Восени 2019 року на півострові відбулася 10-я призовна кампанія, під час якої до лав російської армії призвали близько 2600 кримчан.
За даними Кримської правозахисної групи, за ухилення від служби у Збройних силах РФ у 2019 році проти кримчан розпочато 36 кримінальних проваджень.
Такі дії Росії є порушенням статті 51 Женевської конвенції.
Детальніше з представленим документом можна ознайомитися за посиланнями.
