Сьогодні в Україні, Туреччині й інших країнах відбудуться заходи, присвячені пам'яті Номана Челебіджихана.
23 лютого 1918 року більшовики розстріляли видатного кримськотатарського діяча, першого голову уряду проголошеної в 1917 році Кримської Народної Республіки Номана Челебіджихана, голову Тимчасового кримсько-мусульманського виконавчого комітету й головного муфтія Криму.
Ця сумна дата збігається з восьмою річницею окупації Криму Росією.
Номан Челебіджихан був першим кримськотатарським політиком, що спробував відновити національну автономію після того, як Катерина II, анексувавши Крим, знищила Кримське ханство. Челебіджихан підтримував зв'язки з Українською Центральною Радою, вітав утворення Української Народної Республіки та виступав за перетворення Росії на федерацію рівноправних республік.
Він народився в родині імама, навчався спершу в сільській школі, потім — у медресе, а опісля, 1908 року, вирушив до Стамбула. Там Номан здобув юридичну та богословську освіту. Під час навчання в університеті він створив кілька літературних і політичних організацій. Повернувшись на батьківщину 1912 року, Номан займався громадською діяльністю.
За п’ять років, 1 березня 1917-го, на загальнокримському мусульманському з’їзді Номана Челебіджихана обрали головою Тимчасового кримсько-мусульманського виконавчого комітету та головним муфтієм Криму.
Челебіджихан — один із засновників кримськотатарської державности. Він брав участь у розробці Конституції Кримської Народної Республіки. Його вірш «Ант еткенмен» («Я поклявся») став гімном кримськотатарського народу. Він відкрив жіночу гімназію і технікум, а на базі Зинджирли-медресе утворив Педагогічний інститут.
Номан Челебіджихан став жертвою більшовицько-революційного терору у Криму. У перших числах січня 1918 року більшовики висунули Курултаю ультиматум, переговори скінчилися безрезультатно. Після кривавих боїв у середині січня Курултай розігнали. Частини кримських татар тричі чинили опір, але більшовики перевершували їх кількісно в кілька разів. 17 лютого до Сімферополя з Казані прибула військова делегація мусульман, щоб залагодити конфлікт, але це не зупинило хвилю насильства.
22–24 лютого 1918 року в севастопольській в'язниці розстріляно близько 600 в’язнів, зокрема муфтія Криму Номана Челебіджихана. 23 лютого натовп матросів вломився до його камери. Спочатку Номана жорстоко катували, а потім розстріляли, тіло кинули в море. Його смерть викликала обурення серед мусульман країни.
Безперечний лідер кримчан, автор національного гімну, він став першою жертвою червоного терору такого масштабу, а після смерті був зганьблений ворогами і забутий сусідами. Радянська історія про таких національних героїв воліла не згадувати.
