Президент Литовської Республіки Даля Грібаускайте зустрілася з лідером кримських татар, Уповноваженим Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим і головою Меджлісу кримськотатарського народу, президентом Всесвітнього конгресу кримських татар Рефатом Чубаровим.
На зустрічі було обговорено складне становище корінного народу Криму після окупації півострова, серйозні порушення прав людини і демократичних свобод.
Як повідомляє Уповноважений Президента України на офіційній сторінці в соцмережі Facebook, Даля Грібаускайте заявила про рішуче засудження Литвою окупації та анексії Криму:
− Ми підтримуємо кримських татар і всіх жителів України, які нині стикаються зі складними проблемами. Дотримуємося послідовної позиції щодо санкції проти Росії, які не можуть бути скасовані до тих пір, поки не будуть повністю виконанні Мінські угоди і поки триватиме протиправна окупація Криму, − сказала Президент Литовської Республіки.
За її словами, серйозну занепокоєність викликає також інтенсивна мілітаризація Криму: півострів перетворено на російську військову базу. Після окупації тут розгорнуто 24,5 тис. військовослужбовців, озброєння охоплює майже весь Чорноморський регіон. Президент вважає, що Крим може стати осередком підбурювання нестабільності і розширення вогню в регіоні.
Також на сторінці Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу повідомляється, що відбулась і зустріч координаційної ради Всесвітнього конгресу кримських татар зі спікером парламенту Литовської Республіки Лоретою Граужінене у Сеймі.
Тим часом парламент Литви засудив грубі і системні порушення прав людини, особливо кримських татар та етнічних українців, в Криму. У вівторок, 12 квітня, литовські парламентарії ухвалили відповідну резолюцію, за яку проголосувало 90 депутатів (жодного голосу проти, двоє утрималися). Зокрема, у документі зазначається, що після окупації Криму Росією жителі, які відмовилися прийняти російське громадянство, відчувають дискримінацію, великі труднощі в усіх сферах політичного, суспільного та економічного життя, не можуть отримати освітні, медичні, соціальні та інші послуги, а використання кримськотатарської та української мов у школах і ЗМІ обмежується.
