Після публікації законопроєкту «Закріплення республіканських принципів», який уряд Франції обговорив 9 грудня, «Міжнародна амністія» стурбована тим, що деякі його положення загрожують свободі об’єднань і можуть мати охолоджуючий ефект для правозахисників і громадських організацій.
Зокрема, проєкт розширює причини, на які уряд може посилатися для розпуску організації.
«…Ми із занепокоєнням відзначаємо, що деякі положення цього тексту загрожують свободі об’єднань і можуть мати стримуючий вплив на правозахисників і неурядові організації громадянського суспільства. Зокрема, законопроєкт розширює підстави, на які уряд може посилатися, вимагаючи розпуску асоціації, — йдеться в оприлюдненій заяві «Міжнародної Амністії».
«Міжнародна Амністія» зазначає, що заборона діяльності чи розпуск організації є крайнім заходом, який може бути виправданий лише за дуже обмежених обставин.
«Наприклад, відповідно до європейського законодавства про права людини, розпуск є виправданим, якщо існує тісний і прямий зв’язок між організацією і злочинним діянням або якщо організація здійснює діяльність, яка є порушенням прав людини, або здійснює інші дії, які принципово відкидають демократичні інститути і верховенство права», — наголошує «Міжнародна амністія».
Тим часом законопроєкт уповноважує органи влади розпустити організацію з нових, невизначених підстав, таких як дії, що порушують людську гідність або чинять психологічний чи фізичний тиск на інших — при цьому лише за рішенням уряду, не чекаючи судових ухвал.
«Чинний французький закон, що стосується розпуску організацій, уже є проблематичним, оскільки він дозволяє урядові розпустити організацію з невизначених причин і без попереднього судового контролю. Згідно із французьким законодавством, Рада міністрів може розпустити організацію указом, наприклад, якщо вона сприяє збройним зборам, підбурює до насильства, ненависті чи дискримінації або бере участь у діях з метою провокації тероризму», — роз’яснюють фахівці «Міжнародної амністії».
Після жахливих нападів у Конфлан-Сент-Онорін і Ніцці у Франції французька влада зобов’язалася розпустити кілька організацій.
Джеральд Дарманін (Gérald Darmanin), міністр внутрішніх справ Франції, заявив ЗМІ про намір розпустити Колектив проти ісламофобії у Франції (CCIF), неурядову організацію (НУО), яка бореться з дискримінацією мусульман. Він назвав цю асоціацію «ворогом республіки» й «ісламістською аптекою».
Роспуск CCIF стане ударом по праву на свободу асоціацій і матиме охолоджуючий ефект для всіх правозахисників, які беруть участь у боротьбі проти расизму і дискримінації.
На сьогодні французька влада не надала жодних доказів, які могли б виправдати розпуск цієї асоціації. Ніщо не свідчить про те, що CCIF представляє явну і безпосередню небезпеку для національної безпеки або громадського порядку, що могло б виправдати розпуск цієї організації.
Після терактів у Відні (Австрія) австрійський канцлер Себастьян Курц (Sebastian Kurz) також оголосив про посилення Закону про асоціації (Vereinsgesetz) і запровадження нових підстав для закриття культових місць.
Крім того, чиновник зазначив, що буде покарано людей, «які не є терористами, але є живильним середовищем для тероризму», а також буде запроваджено заборону «Політичного ісламу».
Ці заяви викликають занепокоєння щодо права на свободу асоціацій і релігії, а також щодо свободи і національної безпеки.
Заяви австрійської і французької влади звучать на тлі посилення зусиль з боротьби з тероризмом державами-членами Європейського Союзу (ЄС) після терористичних атак в Австрії і Франції.
13 листопада 2020 року міністри внутрішніх справ країн ЄС підписали декларацію, у якій, підтверджують, що «організації, які не діють відповідно до чинного законодавства і підтримують вміст, що суперечить основним правам і свободам, не повинні отримувати державне фінансування ні на національному, ні на європейському рівні. Також необхідно обмежити здійснення небажаного іноземного впливу на національні громадянські і релігійні організації через непрозоре фінансування».
«Ми вже підкреслювали, наскільки невизначеними були каральні положення деяких країн щодо, наприклад, «виправдання тероризму» або «прославляння тероризму», і, отже, [такі розмиті й неконкретизовані положення] можуть бути використані як мотив для тиску на неурядові організації, асоціації і примус опозиції до мовчання», — зазначає «Міжнародна амністія».
Разом з тим, організація вважає, що відповідно до міжнародного права і стандартів прав людини держави можуть обмежувати права на свободу об’єднань і свободу релігії і переконань, але за умови, що такі обмеження передбачені законом. До того ж, за умови, що це має суттєве значення для захисту національної безпеки, громадської безпеки, громадського порядку, охорони здоров’я або прав інших людей.
Будь-яке обмеження також повинно бути необхідним і пропорційним меті, що переслідується.
Розпуск асоціації є одним із найсуворіших обмежень права на свободу об’єднань.
Спеціальний доповідач ООН з питань права на мирні зібрання і свободу асоціацій наголосив, що розпуск асоціації може бути можливим лише у випадку явної і безпосередньої небезпеки, що виникає внаслідок грубого порушення національного законодавства, відповідно до міжнародного законодавства про права людини.
Він також зазначив, що в оптимальній практиці будь-який розпуск повинен бути призначений судом.
Далі Спеціальний доповідач підкреслив, що розпуск асоціації повинен бути крайнім заходом і становити виправдане обмеження свободи об’єднань у крайніх випадках, наприклад, коли організація сприяє расовій ненависті, переслідуванням і залякуванням меншин.
Комітет ООН з прав людини, зі свого боку, виявив порушення права на свободу асоціацій у випадках, коли влада не надала достатніх підстав для виправдання розпуску.
Керівні принципи щодо свободи асоціацій, спільно розроблені Бюро демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ), Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) і Венеціанською комісією, підкреслюють, що організація може бути піддана розпуску лише за рішенням незалежного і неупередженого суду.
