Нові випробування для кримських мусульман — найскладніша ситуація у Руслана Зейтуллаєва

Перших кримчан, звинувачених в участі в «Хізб ут-Тахрір», відправили відбувати покарання. З СІЗО Ростова-на-Дону етапували севастопольців Ферата Сайфуллаєва, Рустема Ваітова та Нурі Примова, засуджених до 5 років позбавлення волі. У слідчому ізоляторі поки що залишається четвертий фігурант цієї справи ‒ Руслан Зейтуллаєв. Прокуратура вважає, що 7 років колонії ‒ це занадто м’яке покарання, і Верховний суд Росії відіслав його справу на перегляд.

Увечері 23 січня в будинку Мер’єм Зейтуллаєвої в селі Орлине (передмістя Севастополя) зібралося кілька десятків людей. Вони прийшли, щоб прочитати дуа ‒ колективну молитву, присвячену Руслану Зейтуллаєву ‒ чоловікові Мер’єм.
‒ Ми просили у творця, щоб все добре склалося, щоб він усім допоміг. Не тільки моєму чоловікові, але й, звичайно, всім іншим, хто постраждав, ‒ розповіла Мер’єм кореспонденту «Крим. Реалії».

Одновірці Зейтуллаєва невипадково зібралися в його будинку 23 січня. Два роки тому в цей день сюди увірвалися співробітники ФСБ з обшуком і заарештували Руслана.

Ігри долями

Всі четверо затриманих є друзями і колегами. Вони знають один одного зі школи, а останні роки до арешту працювали на будівництві.
‒ У Криму було дуже актуальним будівництво, тому що в Севастополі з приходом Росії дуже активно почали будувати висотні будинки. Всі хлопці, яких взяли, разом працювали, ‒ розповіла Мер’єм Зейтуллаєва.

Затриманих жителів Орлиного пов’язує не тільки професійна діяльність, а й релігійні переконання. До анексії Криму вони були організаторами місцевої мусульманської громади.

Адвокат Еміль Курбедінов стверджує, що ще за часів, коли Україна контролювала Крим, у Зейтуллаєва та його соратників виникли проблеми із силовими органами. За його словами, місцеві депутати тоді поклали око на землю, що належить мусульманській громаді Орлиного, і спробували натиснути на лідерів релігійної організації через Службу безпеки України. Проти Зейтуллаєва, Ваітова, Сайфуллаєва та Примова порушили кримінальну справу, але співробітники СБУ не змогли довести їхню провину.

За словами Курбедінова, слідчий СБУ, який вів цю справу, в 2014 році перейшов на роботу до ФСБ і використовував старі напрацювання для переслідування севастопольських мусульман. У січні 2015 року чотирьох кримчан заарештували, а влітку 2016-го почалися слухання в Північно-Кавказькому окружному військовому суді Ростова. Слідчі інкримінували Ваітову, Сайфуллаєву та Примову ч. 2 ст. 205.5 Кримінального кодексу ‒ участь у терористичній організації, а Зейтуллаєву ‒ ч.1 тієї ж статті ‒ організація терористичної групи.

Прокурор запросив Руслану Зейтуллаєву 17 років позбавлення волі, а трьом іншим ‒ від 7 і 8 років. Судді визнали їх винними, але дали м’якші терміни. Ваітов, Сайфуллаєв і Примов отримали 5 років. А Зейтуллаєву змінили кваліфікацію з ч. 1 на ч. 2 ст. 205.5 і засудили його до 7 років колонії. Тобто судді визнали його не організатором, а учасником терористичної групи.

Всі фігуранти справи свою провину заперечують і вважають, що їх переслідують за віру й етнічну приналежність.

27 грудня Верховний суд Росії залишив рішення щодо Ваітова, Сайфуллаєва і Примова чинним, а справу Зейтуллаєва відіслав на перегляд. На цьому наполягала російська прокуратура, яка вважає, що останньому фігуранту необґрунтовано змінили кваліфікацію.

17 років за кухонну розмову

22 січня 2017 року стало відомо, що Ваітова, Сайфуллаєва та Примова етапували з СІЗО-1 Ростова-на-Дону. Зараз ні адвокати засуджених, ні родичі нічого не знають про їхнє місцеперебування.

‒ Куди етапують, вони, напевно, триматимуть у таємниці. Поки не прибуде людина, поки не побуде на карантині, я не можу сказати за терміни. Все залежить від дальності відстані, транспорту тощо, ‒ сказав кореспонденту «Крим. Реалії» адвокат Ферата Сайфуллаєва Сергій Легостов.

Він та його колеги зараз готуються до того, щоб продовжити захищати інтереси трьох севастопольських мусульман за місцем відбування покарання. Які ще юридичні кроки вони робитимуть, Легостов не знає, бо їм досі не видали рішення Верховного суду Росії.

У найскладнішій ситуації опинився Руслан Зейтуллаєв, справу якого повернули на перегляд. На думку його адвоката Еміля Курбедінова, швидше за все, йому змінять статтю на більш тяжку і збільшать термін ув’язнення.

‒ Ми вважаємо, що тепер буде вирок за ч. 1 ст. 205.5, а це мінімум 15 років. Ми на 90% впевнені, що його становище погіршиться і що йому дадуть той термін, який просить прокуратура, а саме 17 років позбавлення волі, ‒ сказав адвокат.

Курбедінов вважає, що звинувачення, які висуває прокуратура, є абсолютно необґрунтованими, і суд першої інстанції пом’якшив вирок саме через абсурдність цієї кримінальної справи. За версією захисту, слідство під час слухань не довело ні існування терористичного товариства, ні того, що Зейтуллаєв був його організатором. Курбедінов каже, що майже всі свідки обвинувачення відмовилися від своїх свідчень. За його словами, основним доказом слідства є експертиза бесіди фігурантів справи з приводу ЗМІ та політичної ситуації на Кримському півострові. Але, за версією захисту, це звичайна розмова, яка могла відбутися на будь-якій кухні в Криму.

Дружина Зейтуллаєва також боїться, що Руслана знову зроблять «ватажком угруповання» і збільшать термін. Але при цьому вона не втрачає надію на те, що становище її чоловіка не погіршиться.

Сьогодні прогнози дуже не зрозумілі. Я не думаю, що буде менше, ніж є, але надія все одно є. Ми продовжуватимемо боротися, і якщо навіть дадуть більше, я думаю, ми знову подаватимемо апеляцію, ‒ сказала Мер’єм.

На волі у Руслана Зейтуллаєва залишилися три дочки, найстаршій з яких 7 років. Мер’єм каже, що не відчуває значних матеріальних проблем, оскільки їй допомагають громадські активісти та небайдужі громадяни. Але дочки, за її словами, дуже тяжко переживають відсутність батька і змушені відвідувати психолога.

Севастопольська «четвірка» ‒ це перші фігуранти кримської справи «Хізб ут-Тахрір», які були засуджені. У СІЗО Сімферополя залишаються ще 15 кримчан, яких ФСБ звинувачує у зв’язках із цією організацією.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, внісши до списку 15 об’єднань, названих «терористичними».