Ситуація в Криму дорівнює міжнародному збройному конфлікту, — прокурор Гаазького трибуналу

Ситуация в Крыму равнозначна международному вооруженному конфликту, — прокурор Гаагского трибунала
Прокурор МКС Фату Бенсуда
Ситуация в Крыму равнозначна международному вооруженному конфликту, — прокурор Гаагского трибунала
Логотип МКС
Ситуация в Крыму равнозначна международному вооруженному конфликту, — прокурор Гаагского трибунала
Ситуация в Крыму равнозначна международному вооруженному конфликту, — прокурор Гаагского трибунала

Фату Бенсуда, прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі (Гаазький трибунал) підготувала щорічний звіт попереднього розслідування, де проаналізовано повідомлення про те, що відбувається на тимчасово окупованих територіях України, а також розглянуто звернення України з розслідування ситуації в Криму.

 Згідно з відомостями, що надійшли, ситуація на території Криму та Севастополя дорівнює міжнародному збройному конфлікту між Україною і Російською Федерацією. Цей міжнародний збройний конфлікт почався щонайпізніше 26 лютого, коли Російська Федерація залучила особовий склад своїх Збройних сил, щоб отримати контроль над частинами території України без згоди уряду України. Право міжнародних збройних конфліктів можна застосувати й після 18 березня 2014 року тією мірою, в якій ситуація на території Криму та Севастополя дорівнюватиме станові окупації, що триває.

Зауважмо, що у звіті пильно досліджено факти й вияви утисків кримських татар, а також названо число людей, що покинули Крим, як Російська Федерація перебрала на себе керування територією півострова:

 Близько 19 тисяч жителів регіону стали внутрішніми переселенцями на основній частині держави України. Велика частина цього числа внутрішньо переміщених осіб імовірно є етнічні кримські татари. При застосуванні російського законодавства на території Криму представники кримських татар та інші жителі Криму  мусульмани, також, за повідомленнями, зазнали утиску або залякування, зокрема низку таких заходів, як заборона на в’їзд на територію Криму, обшуки будинків та обмеження свободи слова, зборів і створення асоціацій,  зазначено в п. 172 щорічного звіту прокурора Гаазького трибуналу.

У пункті 173 згадано вбивства та викрадення жителів Криму, що висловлювалися проти окупації півострова  і, як зазначено у звіті, ці викрадення пов’язують із діями воєнізованого угруповання «Кримська самооборона». Документ звертає увагу й на випадки викрадень і вбивств кримськотатарських активістів, починаючи від березня 2014 року.

Прокурор Гааги згадує випадки передбачуваного жорстокого поводження у звязку з арештами та викраденнями, зокрема побиття, душіння та, принаймні одного разу, загрози сексуального насильства (п. 174).

Арешти, відсутність справедливого судового розгляду та недотримання належної правової процедури, примусова військова служба як наслідок примусової зміни громадянства  ці факти зазначено у звіті.

Щодо окупованих територій Луганської та Донецької областей прокурор Гааги наводить дані, посилаючись на інформацію Верховного Комісара з прав людини ООН:

 Від початку конфлікту загинуло близько 9 578 осіб та поранено 22 236 осіб, серед них і службовців збройних сил, членів військових угруповань і мирних жителів. У період від квітня 2014 року до червня 2016 року в зонах військових дій загинуло до 2 000 мирних жителів, здебільшого (8590%) внаслідок артилерійського обстрілу населених пунктів.

При цьому наголошено, що Канцелярія прокурора припускає, що наявна в неї інформація недостатньо показує реальне становище через соціальні та культурні табу, а також брак послуг із підтримки жертв у зонах конфлікту.

Як наголошує звіт, доводити факту інтервенції, що призвела до окупації, не треба. Відповідно до норм Римського статуту Міжнародного кримінального суду, збройний конфлікт може бути міжнародний за своєю суттю за умови, якщо одна чи більше держав частково чи цілком окуповують територію іншої держави.

Суд ухвалив подальше збирання доказів із цього питання наступного року.

8 вересня 2015 року Україна подала заяву про злочини проти людяності та військові злочини, скоєні РФ і терористичними організаціями ДНР/ЛНР, що призвели до тяжких наслідків і масових убивств.

Із докладним текстом доповіді можна ознайомитися за посиланням.

Довідка:

Фату Бенсуда (Fatou Bensouda; нар. 31 січня 1961 року), гамбійська юристка та державна діячка, прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС). 1986 року з відзнакою закінчила Університет Іфе (нині Університет ім. Обафемі Фволово в Нігерії), здобувши ступінь бакалавра права. 1991 здобула ступінь магістра права в Інституті міжнародного морського права на Мальті. Від 1980 до 1997 роки  адвокат у судах Гамбії. 19971998 роки  Генеральний соліситор Гамбії. 19982000 роки  Генеральний прокурор і міністр юстиції Гамбії. Міжнародну кар’єру Бенсуда почала в Міжнародному трибуналі з Руанди 2002 року  спочатку консультантом із юридичних питань, згодом  судовим адвокатом. 8 серпня 2004 її обрано заступником прокурора (з кримінального переслідування) Міжнародного кримінального суду переважною більшістю голосів Асамблеї держав-учасників. Після відставки 2012 року Луїса Морено Окампо, заступила його на посаді прокурора Міжнародного кримінального суду, отримавши відповідну підтримку від Асамблеї держав-учасників.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.