Президент Турецької Республіки Реджеп Таїп Ердоган виступив з промовою на заході, присвяченому закриттю Року спадщини відомого турецького вченого Фуата Сезгіна в Стамбулі, підкресливши внесок ісламських вчених у розвиток світової наукової думки.
Про це повідомляє Агентство Анадолу.
За словами турецького лідера, пов'язувати розвиток наукової думки лише з досягненнями Заходу і ігнорувати при цьому спадщину ісламських вчених — помилка.
«Це є або навмисним перекручуванням фактів, або свідчить про неуцтво», — підкреслив Ердоган.
Фуат Сезгін, який завоював популярність своїми дослідженнями з історії ісламу, народився у Бітлісу у 1924 році. Після закінчення школи в Ерзерумі у 1943 році приїхав до Стамбула. Під керівництвом відомого німецького орієнталіста Хельмута Ріттера, який тривалий час викладав у Стамбульському університеті, захистив дисертацію на тему «Джерела аль-Бухарі». Після закінчення університету у 1951 році Сезгін отримав науковий ступінь доктора з арабської мови і літератури.
Як зазначалося на сайті TRT у публікації про життя і творчість Фуата Сезгіна, він присвятив науці все своє життя і залишив нащадкам надзвичайно велику наукову спадщину.
Фуат Сезгін народився у 1924-му році у Бітлісі. Основні знання про релігію й арабську мову йому передав батько, який був муфтієм у повіті.
Навчання він продовжив на факультеті літератури інституту сходознавства при Стамбульському університеті, у стінах якого він познайомився з німецьким сходознавцем Гельмутом Ріттером.
Професора Фуата Сезгіна разом з багатьма іншими вченими після перевороту 1960 року звільнили з університету. Єдиною провиною було визнано те, що його брат керував окружним відділенням Демократичної партії.
Професорові було 36 років на той момент, коли він залишився в Туреччині без роботи і надії на майбутнє. Однак, незважаючи на те, усі двері були зачиненими перед працьовитими людьми у їх країні, в інших країнах для них відкрилися нові можливості.
Через багато років професор Сезгін висловив подяку військовим, які відрахували його з університету.
«Я не підтримую ваші дії і вашу політику, однак вдячний вам за те, що відрахували мене тоді, адже саме завдяки цьому я зробив наукову кар'єру в Німеччині», — говорив професор.
Після вигнання зі Стамбульського університету професор Сезгін отримав запрошення з ФРН і США, але надав перевагу Німеччині через відносну географічну близькість до Батьківщини.
Він став відомим завдяки дослідницькій діяльності в ісламознавстві.
Аналізуючи життя професора Сезгіна, робим висновок, що в науковому світі він був вихором, яким підкорив науку. Він провів все своє життя у різних бібліотеках й архівах.
Що стало тією рушійною силою, яка штовхала професора на таку самовідданість? На наукову діяльність його сподвигло твердження про те, що вся сучасна наука і технології зародилися у стародавній Греції і розвинулися у Європі.
Зі спотвореними поняттями про відсутність внеску мусульман у розвиток науки професорові довелося зіткнутися з перших тижнів навчання у початковій школі.
«У другий або третій тиждень навчання в початковій школі наша викладачка, розповідаючи нам про те, що Земля — кругла, розповідала, що мусульманські вчені вважали, що світ спочиває на рогах бика, — згадував професор. — Будучи дитиною, я вірив у це, та й звідки мені було знати, що через 30 років мені стане відомо, що мусульмани ще у IX-му столітті зазначали, що довжина екватора становить 40 000 км, і для цього використовували кілька наукових методів?»
Своєю науковою діяльністю професор Фуат Сезгін довів, що мусульманські вчені зробили внесок у розвиток природничих наук і були авторами багатьох наукових відкриттів.
Окрім оригінального внеску мусульманських вчених, саме завдяки мусульманським вченим наукова спадщина і філософія давньої Греції дійшли до сучасності.
Характерною особливістю професора було те, що він не протиставляв ісламську науку і цивілізацію західному світові, як це робилося протягом останніх століть.
Він був сповнений упевненості, яка була властива мусульманським вченим у період розквіту мусульманської філософії, науки і культури, і, здійснюючи дослідження, підводив підсумки діяльності вчених, незалежно від їх релігійної або етнічної приналежності.
Професор був засновником Історичного Інституту арабсько-ісламських наук у Франкфурті і фонду для академічної діяльності. Усі доходи професор витратив на цю діяльність.
У Франкфурті і Стамбулі він також відкрив Музей ісламської історії, науки і культури з метою популяризації спадщини вчених ісламського світу і їх внеску у розвиток науки і технологій.
У житті професора особливе місце займала Німеччина.
У 1965 році йому запропонували посаду професора у Франкфуртському університеті і він сконцентрувався на вивченні наукових досягнень періоду «Золотого століття» ісламу.
У 1982 році Сезгін заснував Інститут історії арабо-ісламської науки при Франкфуртському університеті, а через рік — Музей історії науки і технології в ісламі, у якому зібрана велика колекція копій географічних карт, приладів й інструментів, розроблених мусульманськими вченими.
Однак нинішня Німеччина далека від реалій того часу. Після рішення про перенесення бібліотеки, повністю створеної силами професора, до Туреччини, проти нього відкрили провадження, звинувативши у незаконному привласненні книг.
Бібліотеку опечатали, заборонивши вхід до неї навіть професорові. Попри все це, професор Сезгін намагався не політизувати це питання.
Лише один цей приклад свідчить про зміни і негативні тенденції в суспільстві Німеччини.
Фуат Сезгін знав 27 мов, зокрема арабську, німецьку, латину й іврит.
У 2013 році було створено Інститут історії ісламської науки імені Фуата Сезгіна.
До недавнього часу турецький й ісламський світи не усвідомлювали значення відкриттів професора Сезгіна.
Фуат Сезгін своєю діяльністю запалив величезний факел для всього наукового світу, і пішов з життя.
Професор Фуат Сезгін, історик зі світовим ім'ям, помер на 94-му році життя у 2018 році.
