Майже десять днів в Свято-Успенській Унівській лаврі (Львівська область) тривала робота Міжнародного міжрелігійного молодіжного семінару «Ковчег».
Співорганізаторами цього уже традиційного літнього форуму стали Генеральне консульство Республіки Польща у Львові, Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», Український католицький університет, Громадська організація «КримSOS», Міський палац культури ім. Гната Хоткевича. Учасниками семінару «Ковчег» були представники української, польської, єврейської та кримськотатарської молоді, усього чотири групи по 10 осіб.
Під час лекцій, інтеграційних тренінгів, дискусій молоді люди дізнавалися про культуру, традиції, релігії етносів, представлених на заході, а через безпосереднє неформальне спілкування позбувалися певних стереотипів та упереджень у сприйнятті одне одного. Говорили учасники, зокрема, й про природу геноцидів, про їх спільні та відмінні риси, про біди, які відбуваються просто зараз, незважаючи на досвід попередніх трагедій — Голокосту, Голодомору, депортації народів Криму тощо.
Проводилися також дні національних презентацій — коли кожна група не лише розповідала про звичаї, традиції, фольклор та віру своїх народів, а намагалася занурити товаришів у своє культурне поле, зокрема й через національну кухню.
Серед лекторів були й представники кримськотатарського народу — відомий історик, ведуча кримськотатарського телеканалу АTR Гульнара Абдуллаєва, яка розповідала аудиторії про історію кримських татар і про виникнення Кримського ханства; про кримськотатарське образотворче й ужиткове мистецтво та про значення кримськотатарського орнаменту повідав прославлений художник-кераміст, скульптор Рустем Скібін; співорганізатор громадської організації «КримSOS» та один із засновників «Кримського дому» у Львові Алім Алієв говорив про видатні постаті в історії, яких подарував світу кримськотатарський народ; а менеджер з культури Халіл Халілов прикував увагу аудиторії доповіддю про кримськотатарські музичні традиції.
На семінар було запрошено і журналіста інформаційного ресурсу «Іслам для всіх» Ділявера Саідахметова, який виступив із доповіддю, що має дещо провокативну назву — «Іслам — як прогодувати трьох дружин». Чому ж саме «трьох», а не «чотирьох», як це дозволено? А тому що уявлення про мусульманське сімейне право люди винесли з жартівливої пісеньки «Якби я був султан…» зі старої кінокомедії «Кавказька полонянка»…
Як розповів кореспонденту видання «Іслам в Україні» сам Ділявер Саідахметов, свою роботу з аудиторією він вибудував дуже цікавим чином: ще зранку попросив учасників Міжнародного міжрелігійного молодіжного семінару «Ковчег» намалювати свої уявлення про кримських татар. І цікаво, що на кількох малюнках зачіпалася тема багатожонства: так, на одному було зображено одного чоловіка, з яким поруч — дві жінки і дві дитини, на іншому — кримський татарин верхи на коні з трьома дружинами…
— Люди доходять висновків про інших людей, навіть не будучи знайомими з ними, на основі якихось переказів, пліток. Я запитав у присутніх: чи знайомі вони хоч з одним кримським татарином, у якого було б кілька дружин — відповідь: «Ні»… Тож довелося розповідати, як воно заведено в Ісламі й у кримських татар зокрема. Але я почав не з окремих речей, а надав загальну інформацію про релігію, потім говорив про стереотипи, які побутують стосовно послідовників Ісламу. У другому блоці ми детально зупинились на п’яти найбільш поширених міфах й викривлених уявленнях щодо релігії мусульман: я пояснив, що твердження, начебто ця релігія войовнича й закликає до насилля — хибне; спростовував міф щодо приниженості та пригніченості жінки в Ісламі, розвінчував хибне уявлення про те, що наше віровчення далеке від духовності, що воно просто чітко регламентує діяльність людини на фізичному рівні. Говорили й про начебто нетерпиме ставлення мусульман до немусульман, й про те, чи відповідає дійсності твердження, що Іслам — релігія суцільних заборон, а не дозволів, що начебто Іслам збіднює життя вірянина…
За словами журналіста інформаційного ресурсу «Іслам для всіх», слухачі настільки зацікавилися темою, що було порушено всі регламентні обмеження: виступ планували не більш, як на 45 хвилин і 15 хвилин на запитання з зали, але через навалу запитань, реплік, уточнень спілкування тривало більше півтори години. Слухачів цікавило багато чого: історія прийняття кримськими татарами Ісламу, поширення цієї релігії територією України, особливості національної вдачі, характеру, ментальності кримських татар, ставлення мусульман до насильства, війни, агресії тощо.
Після завершення семінару на його учасників чекав виїзд до Польщі.
