Мусульманка оплакує невідомого, якого вона 10 років намагалася виходити після отриманих ним травм. Про цього юнака свого часу багато писалося і говорилося як в Туреччині, так і в Росії. У 2008 році в Антальї невідомий молодий чоловік потрапив під машину, і в украй тяжкому стані, без документів, був доставлений в Університетську лікарню — шансів, на те, що він виживе, практично не було. У лікарні його випадково побачила туркеня, мешканка Антальї Гюльсум Кабадаї і, перейнявшись співчуттям, вирішила подбати про хлопця. Забравши юнака до себе додому, Гюльсум-ханум дала йому ім’я Умут і протягом наступних 10 років доглядала за потерпілим, докладаючи всіх зусиль для його реабілітації. Воістину материнська турбота мусульманки про хлопця, про якого невідомо нічого — ні імені, ні національності, ні віросповідання — допомагала підтримувати життя в його покаліченому тілі… Проте кілька днів тому стан підопічного різко погіршився і, незважаючи на проведені реанімаційні заходи, його життя обірвалося.
Як передає NewsTurk, про це повідомила сама Гюльсум Кабадаї.
13 січня стан Умута після вечірнього годування різко погіршився, запав язик і він почав втрачати свідомість, після чого на машині швидкої допомоги його доправили до одного з приватних госпіталів району Коньяалти.
Всі ці 10 днів Умут знаходився у відділенні реанімації на підключеному апараті штучного дихання. Через гостру ниркову недостатність також проводився діаліз.
— Сьогодні вранці лікарі сказали, що втратили мого сина. Мені дуже шкода. Я зробила все, що в моїх силах, але мені не вдалося його врятувати, — повідомила Гюльсум журналістам, додавши, що поховання пройде днями в селищі Коркутелі, де він жив останні роки.
Є припущення, що юнак родом з Росії, оскільки в один момент він відреагував на російську мову. Після того, як трагічна історія Умута та його героїчної названої матері стала темою програми «Пусть говорят» на російському «Первом канале», до Гюльсум часто приїжджали невтішні батьки з Росії в надії на те, що Умут виявиться їхнім сином, якого вони колись втратили.